Безкоштовна освіта, або Скупий платить все життя

Стаття 53 Конституції України (уривок):

Повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Давно планував написати на цю тему статтю. І все не знав з якої сторони до неї підійти, бо тут можна писати багатотомник, і все одно до кінця питання не розкрити. А ще уявлення не маю, яка аудиторія мене читає, відповідно складно знайти необхідний рівень. Тому спробую нестандартний формат, сподіваюсь кожен зробить для себе нові відкриття.

Читайте також: Освіта – це вівтар нації. Її святе місце

Факт №1 – "держава забезпечує" слід читати як "я забезпечую з податків".

Кому цікаво як це працює, можна погратись тут – чудовий сервіс від "Ціна держави".

Факт №2 – батьки все одно чимало платять за школи.

Згідно дослідженню активістів, що займаються питаннями батьківських платежів в школи, батьки в різних школах фінансують свої заклади на суму від 0 до 10% від загального бюджету школи.

Багато це чи мало? Це більше, ніж частка волонтерського фінансування армії в 2014 році. Чи погано це? Звісно ні, це абсолютно природній наслідок того, що держава не справляється з виконанням своїх обов'язків. І це свідчить про те, що освіта є пріоритетом для суспільства.

Водночас, більшість фінансування освіти батьками проходить незаконно. І провина в тому не лише держави. Для батьків є чотири шляхи фінансування шкільних потреб:

  • готівкою представнику школи
  • будь-яким чином через батьківський комітет
  • через благодійний фонд
  • перерахунок на спецфонд школи

Правильний з них лише один, законні два. Здогадайтесь які.

Факт №3 – нерівномірне і неефективне використання бюджетних коштів на середню освіту.

Згідно статистиці аналітичного центру CEDOS за 2015 рік на навчання одного учня державою витрачається в середньому 9 тисяч гривень в рік. При чому в містах – це близько 6-7 тисяч, а в селах – до 30000 в рік. Для порівняння, вартість навчання з включенням абсолютно всіх можливих додаткових послуг в одній із кращих в країні приватних шкіл – 90000 в рік.

При цьому, як показують результати ЗНО, якість навчання в міських школах значно вища.

Читайте ткож: Безкоштовна освіта, за яку ми двічі платимо гроші

Факт №4: Надмірне популістичне держзамовлення в вищій освіті

За рахунок держзамовлення навчається близько 70% студентів. З них за спеціальністю працює близько 30%. Див. факт №1.

Факт №5: Стипендії всім, задарма і щоб ніхто не пішов ображений.

Стипендію отримують все ті ж 70% студентів, це право законодавчо закріплене разом із відсотком. Джерело цієї щедрості – все те ж. Щиро вдячний МОН складу 2014 року і МінФіну за підняття публічно даної проблеми і напрацювання адекватних рішень.

І, наостанок, найосновніше, як на мене. Економлячи на якості освіти на догоду безкоштовності – ми втрачаємо можливості в майбутньому, платячи:

  • особисто – слабкими можливостями в кар'єрі і самореалізації
  • як держава – слабкою економічною спроможністю

Тарас ПАВЛОВ

Сообщить об ошибке – Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter