До 100-річчя російської революції в контексті революції української

Революція не робиться за замовленням; якщо не існує об'єктивних умов для її виникнення – багаття, в якому б згоріло старе суспільство, розпалити не вдасться. А от коли стара, геть зношена система політико-економічного владарювання стає перешкодою на шляху вільного (а то й просто нормального) розвитку соціуму, й при цьому є потужний революційний лідер (кажучи дещо спрощено, люди готові до змін й знають, «за ким йти») – ось тоді революція справді жорстко, невблаганно з'являється у порядку денному. Надто якщо самозакохані «верхи» не здатні оцінити реальну ситуацію в країні – як це було в Російській імперії за часів Миколи ІІ рівно 100 років тому. Були впевнені, що попереду – ще багато років мало не Богом дарованої влади, аж раптом…

Будь-які історичні аналогії, особливо грубо потрактовані, завжди «шкутильгають». Розуміти закономірності історії було б надто просто, якби достатньо було б відшукати певні «шпаргалки» або шаблони у минулому й підставити його у сучасність. Тим не менше і можна, і треба, об'єктивно та незаангажовано проаналізувавши події 100-літньої давнини в Росії і у нас (дата, як мінімум, символічна, але ж і символіка цілком може бути загрозливим попередженням – в історії таке трапляється!), зробити необхідні саме для сьогодення висновки. Ось їх дуже коротка «версія».

По-перше, далася взнаки нереформованість суспільства (а Російська імперія станом на 23 лютого 1917 року була саме такою, бо залишалось незмінним ядро її політичної системи – самодержавство – попри всі економічні успіхи до 1914-го та демократично-театральний реквізит у вигляді Думи тощо). Це була держава жорстокого соціального гноблення та великодержавного гніту. Змальовувати таку державну конструкцію у «рожевих» тонах несумісно з історичною правдою.

Читайте также: "По прошествии трех лет я рад, что революция не состоялась", – активист

По-друге, зрозуміло, що така система мала впасти, й вона таки впала. Чому, власне, так трапилось? Тому, що Ленін на німецькі гроші (варіант: ненависники Росії з держав Антанти) злісно прагнули розхитати стабільність, з дозволу сказати, «Святої Русі»? Або Грушевський «був австрійським агентом»? Таке пояснення, очевидно, не є серйозним. Основні причини російської та української революцій (як і будь-якої справді великої революції) – внутрішні. Не розуміючи цього, ми навряд чи щось збагнемо.

По-третє, основну відповідальність за те, що революційна стихія (а це була стихія) 1917-го так швидко вийшла з-під контрою, несуть не тільки й не стільки більшовики. Ленін був унікально блискучим «популістом» (ось де це слово є доречним!), але ж якщо російська демократія, яка вміла так красиво говорити про свободу, натомість реально провела б життєво необхідні реформи – все було б інакше. Ще більшою мірою це стосується націонал-демократії української.

По-четверте, за всієї поваги до Народу з великої літери завжди треба пам'ятати, що він, Народ – і український, і російський, легко стає жертвою спритних маніпуляцій, перетворюючись на «масу» (недарма Ленін так любив це слово!). А надто в умовах сучасних ЗМІ зразка 2017-го. Досвід путінського режиму (а хазяїн Кремля страшно боїться революції і вдасться до будь-якого насильства, щоб її не допустити), так само і досвід чималої частини українських медіа демонструє катастрофічність такого перебігу подій.

Читайте также: Классификация советских/российских войн. ФОТО

Отож, вчимось у жорстокій школі минулого. І засвоїмо один суворий урок: не варто гратися з вогнем! Ні 100 років тому, ні зараз. Помилки й прорахунки, зроблені нашими попередниками (взаємопоборювання, згубні амбіції, самозакоханість, політична сліпота, невміння бачити приховані «ями») – це застереження, звернені безпосередньо до нас. Ще раз наголосимо: історія буквально не повторюється, але висновки її (головний – нам потрібні революції духовні, потрібні радикальні реформи, аби уникнути революцій насильницьких) буквально волають і сьогодні. Тому треба знову й знову думати над тими подіями, досліджувати причини тодішніх драматичних поразок, якщо потрібно – створити в Україні спеціальний консолідований науковий центр з вивчення революції 1917-1921 років.

Ігор СЮНДЮКОВ

Сообщить об ошибке – Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter