Екскурсія до колишнього автобусного парку №3. ФОТО

За складеною традицією, щороку перший фотозвіт нового року присвячений закинутим місцям. І так само, за традицією, це об'єкт, відвіданий наприкінці минулого року. Хоча при всьому вищезазначеному це не зовсім заброшка у звичному розумінні.

Фактично це Історико-експозиційний реставраційний центр КП «Київпастранс» на території колишнього Автобусного парку №3. Тобто, музейно-ремонтний майданчик Музею громадського транспорту. Хоча, назвати його можна по-різному. Виглядає це все як діючі і списані автобуси, тролейбуси на території недіючого автобусного парку. Враження від побаченого теж суперечливі, як і саме місце.


Неоднозначність експозиційно-реставраційного центру криється не тільки в поєданні ходового транспорту і ремонтних майстерень зі списаною технікою і недіючою інфраструктурою автобусного парку, а й у поєднанні двох організацій – філії київського музею громадського транспорту і колишнього автобусного парку. Так що історичну довідку треба давати по двом місцям.

Отже, почну з музею. Він був створений у 1927 році. Під час Другої світової війни експозиція була розграбована, а сам музей відновився лише 1992 року. До 2011 року він розташовувався біля Київського заводу електротранспорту і складався тільки з документів і фотоматеріалів. У 2011му музей, разом із заводом електротранспорту, переїхав до старої території Дарницького трамвайного депо – аж на лівий берег столиці. Наступного року музей обзавівся натурними експонатами: автобусами, тролейбусами і трамваями. Але території було недостатньо для розширення експозиції і тому у грудні 2015го, на території колишнього Автобусного парку №3 (пізніше – Автобусно-ремонтному парку), відкрили філію музею.

Ну і про територію підприємства. Автобусний парк №3 створили в 1963 році. Тоді він мав багато назв: АТП-09123, АТП-33030, АТП-13030. З 2001го став називатися Автобусним парком №3. Працював на муніципальних маршрутах до листопада 2010го. Комерційні маршрути (маршрутки) підприємство обслуговувало до літа 2011го. В результаті світової економічноїї кризи і скорочення кількості маршрутів, у столиці почали закривати автобусні парки. Так не стало Автобусного парку №3. З середини 2011го він став Ремонтно-автобусним парком. А в 2015му його перетворили на експозиційно-реставраційний центр музею громадського транспорту.

Читайте також: Тепер ти бачив усе: як крадуть бачок системи омивання фар у BMW

Стоянка музейної техніки виглядає так. Що цікаво, комунальний музейний транспорт стоїть на вулиці. А в ангарах – машини приватних колекціонерів.
Автозаправний комплекс.
Автозаправні колонки старовинні.

«БД – дело каждого». В сенсі, «безпека руху» («безопасность движения» – російською) – а не те, що прийшло на думку.
Neoplan N216H Jetliner – №5556. Мій ровесник – 1983 року випуску. В «Київпастрансі» такий автобус тільки один. Та й той, нажаль, неходовий.

Читайте також: Як харків'яни відстоювали право на паркування у дворі. ВІДЕО

Румунський тролейбус DAC 217E №4397. Раніше у Києві їх було багато. Тепер же лишився єдиний. Причому не тільки в Києві, а й в світі. Нажаль, на даний час, експонат відреставрований, але не ходовий.Модель незручна, зате містка. На завантажених маршрутах не вистачало Шкод, тому були змушені закупати менш комфортні румунські «гармошки».

На щастя, можна було потрапити всередину тролейбуса. Місце водія.
Середні двері у тягачі добре ілюструють незручний салон. Висока підлога, виступ на сходах і вузький прохід.
Салон, вид назад. На підлозі валяється якась залізяка.
Вид в бік переду. Салон виглядає відреставрованим. Треба тільки кузов підфарбувати і зробити тралік ходовим. Але у це не дуже віриться.
ПАЗ-672М в рідкісній однодверній версії. Купили для музею в ходовому стані. Так простіше. Та й комунальні ПАЗіки не зберіглися.
Ikarus EAG E90.20. Приватний музейний експонат. На ходу. Частий учасник автомобільних виставок.
Шведські гармошки. У Києві проїздили недовго, але залишили слід в історії.
ЛАЗ 52527 №1276. Начебто проїздив тільки 4 роки. Оскільки двері нема, зазирнемо що у салоні.

Читайте також: Звернення машиніста метро до шановного пасажира
Всередині – жах! Підлога знята. Видно моторний відсік.
Салон взагалі повний треш. Реально закинутий автобус.
Водійське місце й те – без панелі приладів і сидіння.
Оце так знахідка! Тролейбус МТБ-82Д. Тепер їх у Києва два. Було б добре, якби до ладу довели хоча б один.
Сучасна техніка теж переходить у розряд історії. Богдан А144.5.
Раритетна вантажівка – «Колхіда» (точно модель не назву). Скоріш за все – автопарковий баластний тягач.
Десь у тролейбусних депо відкопали кузова тролейбусів Škoda 9Tr. Хоча збиралися купити цілий тролейбус з Рівного.
Ще одна Шкода.

Читайте також: Ані руш! 6 найбільш виснажливих заторів в історії
Рідкісний і незвичний вітчизняний тролейбус – ЮМЗ Е186.
Раптово! Історичний артефакт: стара маршрутна табличка до перенумерації приміських маршрутів (коли це відбулося? У 2004-2008му). І маршрут знайомий – до Білогородки. Після перенумерації він став 748. А потім став обслуговуватися приватним перевізником.
Списані вантажні автомобілі.
Легковушки, що очікують реставрації.
Розвертаюсь і йду назад, щоб показати експонати, виставлені в ангарах. Але про це читайте в другій частині звіту.

maxiwell83

Сообщить об ошибке – Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter