Країна епохи Почекуна

Знаєте, в чому головна причина того, що ми як країна весь час скочуємося в прірву? У тому, що більшості людей лінь розбиратися в тому, що відбувається навколо і копатися в сортах гівна.

Людям, які в країні, а не в фейсбуці. Хоча і там…

У пікові історичні моменти закипання нашого терпіння ми встаємо з диванів, обурюємося, даємо по носі злу, воно заповзає в нору – а ми, охоловши, повертаємося на дивани, до роботи і перестаємо стежити за наперсточниками. Вибачте, хотіла сказати за владою. І це умовне зло персидить трохи в норі наш черговий приплив пасіонарності – і починає виповзати. А, з ним же ж, сволотою, як з бактеріями і антибіотиками – воно ж кожен раз стає ще більш живуче і хитре.

Ось, приміром, який відсоток жителів країни знає, що в січні реформи – всьо? Зупинилися. Зараз, ніби пацієнт заворушився, але це все одно 0,7 з 5. Ніхто ж не знає про це. Цього ж не показують на "плюсах" або на 112. Почекун. Настав всеукраїнський почекун. І ми такі всі в цьому штилі почекуни – чого чекаємо, незрозуміло. Чого він настав, цей застій? Незрозуміло. Де прорив? Де leapfrog? І головне – хто головний, відповідальний Почекун?!?! Незрозуміло. І лінь розбиратися.

Читайте також: Двуглавого орла на гербе России нужно сменить двуглавым Ждуном – это ее "особый" путь

Почекаємо.

Або. Який відсоток громадян країни спробував хоча б трохи розібратися в тому, що там за заруба з цієї блокадою і ахметовським вугіллям? І хто там насправді скотиняка – ті, які блокують, ті, які не можуть вивезти/отримати сепарське вугілля? Або ще хтось третій? Четвертий?

Або. Який відсоток громадян спробував зрозуміти, хто бореться з корупцією, хто імітує, що бореться, а хто бореться з корупцією у фейсбуці? Який відсоток громадян відрізняє Ситника від Холодницкого і їх обох – від Корчак? Корчак, яка Наталя, не Януш. Який відсоток? І який відсоток расширфует НАБУ, НАЗК І САП???

Більшості лінь розбиратися, хто там в телевізорі чи в фейсбуці хороший, а хто поганий. Лінь, ніколи і немає звички. Люди обрали собі якихось пару "лідерів думок", кілька політиків, яким умовно вірять – і вірять їм. І ставлять лайки. Або кивають головами телеекрану. Не розбираючись, не включаючи мозок і не напружуючись елементарно погуглити, щоб щось перевірити. Скажімо, якісь занадто красиві цифри і клятви. Ні. Лінь. Кивають, лайкають.

Або. Включили 112, наслухалися і вірять Рабиновичу. А чо. Навіщо розбиратися, за що там сидів Рабинович – чи він жертва економіки перехідного періоду чи бандит з лихих 90-х. Нє, ну бандити ж в телевізорах передачі не ведуть. Отож, жертва. Значить, даєш Рабиновича в президенти. А чо.

А чо. Він же ж правий – ми ж десь вже наближаємось до дупи, якщо реформи – нуль. Я Рабиновича "не дивилася, але засуджую", але і я виходжу з супермаркету з пакетом їжі останнім часом з двома думками в голові: 1) ціни – повна дупа і 2) як же ж тоді живуть, ті, хто отримує 5-7 тис. або пенсію 1,5 тис?!

Навіщо я це все пишу в 00:37 ночі? Все одно ніхто не буде розбиратися, в дупі ми вже чи ні. І чи там штиль в ній панує чи не штиль.

Читайте також: "В оболванивании народа участвует каждый", – Муждабаев

Просто хотіла пояснити, навіщо вчорашньої вночі ми з журналістом Юлею Артамощенко до 4 ранку намагалися зрозумілою мовою пояснити, як 23 лютого в парламенті так звана партія влади (мені здається, я за неї голосувала, вибачте) хотіла зробити те, від чого покійний Чечетов з його кошенятами – земля йому пухом – перевернувся б у труні.

Ми ж знали, що вам буде ліньки розбиратися самим. В усьому ось цьому от. І в тому, як же ж так вийшло, що замість leap frog настала епоха великих почекунів. Погугліть до речі, хто не знаєте, що таке leapfrog, розберіться, хоча б з цим.

Олена ТРИБУШНА

Сообщить об ошибке – Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter