Кремль не заспокоїться, поки не відновить «дружбу братніх народів»

Українцям пропонують змиритися з поразкою. Якою має бути наша відповідь, пише у блозі на сайті "Новое время" політичний аналітик Володимир Федорін.

Давайте називати речі своїми іменами.

Стаття Пінчука, опублікована напередодні Нового року в The Wall Street Journal, — план скасування української державності. Те, що автор називає "болючим компромісом", означає відмову від пріоритетів зовнішньої політики, яких Україна так-сяк дотримувалася протягом всієї історії своєї незалежності, згортання реформ, які і так майже видихнулись, перехід під протекторат Москви, яка буде щедро винагороджена за віроломство і перший з часів Другої світової війни переділ кордонів у Європі.

Як буде виглядати Україна в разі його реалізації?

1) Відторгнутий Крим.

2) До складу України інкорпоровані дві бандитські республіки, що мають відкритий кордон з Росією і квазі-легітимні органи влади — фактично ці території управляються з Москви.

3) Економічні реформи, розпочаті після Революції гідності, застрягли на пів-дорозі, так і не вирішивши головного економічного (вихід на траєкторію динамічного і сталого зростання) і головного політичного завдання (підрив влади олігархів, які володіють джерелами ренти і політичною системою).

4) Відмова від євроінтеграції і інтеграції з НАТО означає, що у країни більше не буде інституційних "якорів", що забезпечили свого часу поступальне реформування всіх сторін життя в країнах Центральної та Східної Європи.

5) За найоптимістичнішими підрахунками (ВВП на душу населення в міжнародних доларах по ППП) рівень життя в 2016-му — на 10% нижче, ніж в 2013-му. Вступивши в Долину смерті (а структурні реформи, тим більше в країні з такими болячками, спочатку ведуть до destrucion — старих інститутів, робочих місць, всіляких перекосів, і тільки потім — до creation), Україна так там і залишилася. Ідеї свободи і права народу на повстання проти злочинної влади ризикують бути дискредитовані на покоління — з усіма наслідками, що випливають для політичної та економічної долі країни.

Читайте також: Частина пунктів "плана Пінчука" уже реалізована — політолог

Ще раз: план Пінчука — це план згортання реформ, збереження олігархічної системи, підриву обороноздатності країни. Це — план першого розділу України, за яким неминуче підуть і інші — поки Кремль не насититься.

А Кремль не насититься, поки не відновить "дружбу братніх народів" — читай, повернення України під владу Кремля.

Це ще один важливий наслідок "Плану Пінчука". Відмова України від незалежності, перехід її на становище російського протекторату означатиме одне — обожнювання Путіна, встановлення в Росії режиму харизматичної диктатури. Путін стане першим московським лідером з часів Сталіна, який збільшив територію держави і — при цьому — за історичними російськими мірками заплатив за це мізерну ціну. Подумаєш, якісь кілька тисяч загиблих на Донбасі (мирне населення і "укропи", зрозуміло, не входять до путінського прейскуранту). Сорокинський "День опричника" виявиться в цьому випадку не антиутопією, а фантастично точним репортажем з Росії 2020-х.

Можна скільки завгодно тішити себе ілюзіями, що неповороткий, відсталий російський тоталітаризм сам собою видихається, що тому, що залишиться від України, потрібно тільки дочекатися хвилюючого моменту, коли "колос на глиняних ногах" обрушиться під вагою своїх злочинів. А можна поставити себе на місце якогось киянина, що зі схожими думками дивився в бік зростаючої могутності Московії десь десь в кінці XVI століття. Розкидатися історичними шансами — доля тих, хто збирається жити вічно.

Втім, у камінгаута Пінчука є і позитивні сторони.

Добре, що у нас з'явився "План Пінчука", а не, наприклад, "План Льовочкіна". Пропозицію здатися Росії, що виходить від проросійського адміністратора, українське суспільство, швидше за все, пропустило б повз вуха — якщо не брати до уваги ритуальної лайки в його сторону.

Тепер же ми бачимо, що справа набагато серйозніша. Скасувати Україну пропонує єдиний олігарх, який протягом десятиліття з гаком плекав свою репутацію — і всередині країни, і на Заході. Рішення Пінчука поставити підпис під цим текстом означає одне: ми впритул підійшли до точки неповернення.

Дивіться також: "Хатинка" українського олігарха Пінчука за $133 мільйони. ФОТО

З моменту Іловайська Україна, можливо, ще ніколи не перебувала в такій загрозливій ситуації. Бажанням нового американського президента укласти велику угоду з реваншистською Росією можна протиставити тільки одне — ми повинні взяти долю країни у свої руки. Це означає:

1) консолідацію проєвропейської більшості українського народу на змістовній платформі "Нульова терпимість до корупції, швидкі реформи".

2) Перезавантаження всього порядку денного: Україна повинна якомога швидше вийти з Долини смерті низьких темпів зростання і непопулярних реформ.

3) Вихід на політичну сцену нового покоління реформаторів.

Часу залишається все менше. Чим вище ставки, тим вище наша відповідальність.

Сообщить об ошибке — Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter