П’ять потрясінь кримської економіки

Екс-міністр курортів і туризму АР Крим Олександр Лієв підсумовує у своєму блозі на сайті "Новое время" наслідки трьох років російської окупації для кримської економіки:

1. Припинення торговельних відносин з материковою Україною

З перших днів окупації торговельні відносини Криму з материковою Україною були істотно ускладнені через непередбачувану обстановку, а також завдяки появі адміністративного кордону. З часом, коли Крим увійшов в правове поле Російської Федерації, товарообіг між півостровом і материком скоротився ще більш істотно.

Були перервані фактично всі економічні зв'язки кримчан з Україною. Торгово-економічні зв'язки були розірвані, в основному, як наслідок блокади Криму. Варто зазначити, що блокада не завдала серйозної шкоди економіці РФ, при цьому прискорила інтеграцію Криму до ринків Росії та посприяла повному розриву видимих зв'язків півострова з материковою Україною.

Читайте також: Проблема анексії Криму в тому, що вона заморозила регіон

2. Транспортна блокада

Однак, якщо до початку громадянської блокади Криму торговельні та економічні відносини між Кримом і материковою Україною ще зберігалися, то після її початку економічні відносини були припинені практично повністю, оскільки буквально стали неможливими.

Проте, як відомо, не тільки автомобільне сполучення з Кримом було дуже ускладнено. У перший рік окупації зупинилося залізничне сполучення, а також міжнародне авіасполучення. Ізольованість півострова істотно вплинула не тільки на торгові відносини, але й на інші важливі віхи кримської економіки.

В першу чергу транспортна блокада вплинула на туристичну галузь, яка була важливою для Криму. До анексії з території материкової України приїжджало до 5 мільйонів туристів, зараз ця цифра скоротилася до 100-150 тисяч на рік. Модернізація міжнародного аеропорту «Сімферополь» не дозволила збільшити пропускну здатність настільки, щоб компенсувати відсутність залізничного сполучення. Крім того сімферопольський аеропорт тепер приймає тільки внутрішні рейси – сьогодні турпотік до Криму – це фактично монопоток з Росії – не відновлено сполучення з жодної країни.

3. Податки і правове поле РФ

Перехід в правове поле Російської Федерації відчутно вдарив по кримському бізнесу, який не був готовий ні до розмірів російських штрафів, ні до податкової системи цієї країни. Непосильні штрафи за найменші порушення особливо зачепили малий бізнес – один за одним стали закриватися сімейні підприємства, бізнес, на яких фактично базувалася кримська економіка.

Оголошення про продаж комерційної нерухомості та діючого бізнесу в Криму почали з'являтися з перших місяців окупації. Російський системний, великий бізнес так і не зайшов на півострів з обіцяними «величезними інвестиціями, такими як в Сочі».

4. Перекриття Північно-Кримського каналу

Аграрний сектор півострова зазнав мільярдних збитків, оскільки Крим так і не зміг стати незалежним від дніпровської води.

Через Північно-Кримський канал на півострів доставляли 1,2 мільярда кубів води.

В АРК 400 000 Га зрошуваних земель (реально зрошували менше половини), на які йшло 700 млн кубів води, основна маса, 500 млн кубів йшла на вирощування рису на півночі півострова. Понад 30 000 гектарів рисових чеків (Красноперекопський, Роздольненський, Первомайський райони) в рік давали 3 мільярди гривень виручки та роботу 120 підприємствам, які годували 20 000 сімей, наразі ж рисівництво в Криму повністю знищено.

Через відсутність води тотально постраждало не тільки рисівництво, але і тваринництво. Повністю втрачені 30 тис. га рисових чеків, а вирощування сої, яка стала для Криму традиційною культурою, сьогодні скорочено на 70%. Через відсутність кормової бази (вона вирощується тільки на зрошуваних землях) практично повністю знищено тваринництво. Нищівного удару по свинарству завдав вірус африканської чуми свиней, який на десятиліття знищив свинарство в декількох районах Криму.

Читайте також: Як прискорити повернення Криму й Донбасу

5. Антиросійські санкції

Санкції, введені Заходом, хоч і не стали фатальними для економіки Російської Федерації, проте болісно вдарили по Кримському півострову. Іноземні інвестори обходять Крим десятою дорогою, оскільки це загрожує ускладненням роботи їх бізнесу в Європі. Крім того, як відомо, санкції не дозволяють повноцінно функціонувати в Криму жодній міжнародній платіжній системі або міжнародній фінансовій установі. Розрахуватися картками Visa та MasterCard, як і раніше в Криму, неможливо фактично ніде. В основному в Криму працюють банки,що створені спеціально для анексованого півострова. Російський Генбанк і кримський РНКБ стали монополістами на півострові, при цьому обидва банки не мають зовнішніх зв'язків, так як потрапили під міжнародні санкції. На півострові практично відсутня система комерційного кредитування, вірніше, «система» заявлена, але кредити не видаються.

Сообщить об ошибке – Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter