Секрети латвійскої кухні

Прийнято вважати, що Латвія – це ризьке узбережжя, старовинні й затишні міста та прекрасний клімат. Усе це вірно, от тільки багато хто забуває про місцеву кухню. Ми побувавши там, не може не поділитися розповіддю про смачні, а інколи й дуже незвичайні страви.
Сучасна латиська кухня віками формувалася під впливом німецької, скандинавської і білоруської. Саме тому туристи з цих регіонів почуваються в Латвії чудово і на проблеми з апетитом не нарікають, скоріше навіть навпаки – об'їдаються за відносно невеликі гроші: 20-30 євро тут – це просто королівська вечеря на двох з алкоголем. Про цьому самі страви доволі прості, і змішувати десятки інгредієнтів у місцевих поварів зовсім не прийнято. Основа як ресторанного, так і домашнього раціону більшості жителів – борошно, крупи, боби, м'ясо, риба і молочні продукти, що додають пікантності. Здається, саме в їхньому оригінальному і незвичному для іноземців використанні і криється секрет латиської кухні. Хоча на перший погляд може навіть не виникнути бажання скуштувати, приміром, знаменитого оселедця із сиром, оскільки звучить це не дуже апетитно. На смак – неймовірно ніжно, найсвіжіша риба з Балтійського моря просто тане в роті, а латиш без цієї страви – не латиш. Як, власне, і без знаменитих шпрот.

Там само сметана, вершки, кисляк і молоко додають у багато гарнірів – печену картоплю, кашу і навіть овочеві закуски. Навряд чи десь у світі ще вдасться продегустувати такі рідкісні поєднання – від тушкованої у сметані квашеної капусти зі шматочками сала всі лишаються у повному захваті. У сусідніх Литві й Естонії, до яких рукою подати, так щедро не використовують кисломолочні продукти. Тому, перебуваючи в Ризі чи Юрмалі, просто необхідно пересилити кулінарні стереотипи і спробувати всього по максимуму, не відмовляючись навіть від риби, вимоченої у молоці. А вже потім можна переходити і до більш звичної, але не менш смачної їжі – силькюпудіньша, картопляної запіканки з тріскою, або ж до клопса – навдивовижу ніжного біфштекса під цибулевим соусом. Місцеві офіціанти жартують, що цей солодкий соус-конфітюр не можна давати куштувати вегетаріанцю, інакше він неодмінно дійде й до м'яса. У цьому соусі найчастіше споживають свинину – стейки, ребра, котлети – смачно і ситно у всіх видах. Латиші також роблять чудові домашні ковбаси і кров'янку. Що характерно, до неї прийнято додавати трохи сухофруктів.
Обов'язковий акомпанемент хорошого столу – смачнючий хліб, котрого тут велике різноманіття: і чорний, і білий, і сірий, і навіть морквяний. Пиріжки, випічка, рогалики, булочки із салом – усе заслуговує на похвалу. Та особливо – скландраусіс, відкритий овочевий пиріг із житнього тіста.

Читайте також: Полезные лайфхаки для кухни. Не тратьте продукты понапрасну!

На вигляд схоже на десерт, але подається як основна страва. До речі, у плані подачі страв латиська кухня теж специфічна. Супи прийнято подавати холодними і як «друге». Кажуть, ця тенденція пішла від північних сусідів, і сенс її полягає в тому, що спочатку шлунок розігрівають саме гарячою кашею, картоплею чи бобами, разом з рибою чи м'ясом, а супи – це вже так, на закуску, і навіть скоріше десерт. Дуже популярний солодкий хлібний суп з вершками, варенням і родзинками, котрий приносять до чаю. Із найсмачніших і традиційних гарячих – супи з фрикадельками, пюре і морепродуктами.

Що стосується більш «класичних» солодощів, то тут шанують торти і пироги з додаванням фруктів і ягід, зокрема, журавлини, сирне тістечко «Вецрига» і буберте – манну кашу зі збитими вершками і варенням. Майже кожна господарка любить і вміє робити традиційне печиво піпаркукас з додаванням кориці, гвоздики, горіхів і чорного перцю. Із гастрономічних пріоритетів номер один – кондитерська фабрика «Лайма», що працює з дев'ятнадцятого століття. За словами, місцевих, її продукція – це ідеальне поєднання цін і якості десертів. Та й ставляться до неї з гордістю і патріотизмом, вважаючи національним надбанням. Так що, перебуваючи в Ризі, як дорослим, так і дітям неодмінно слід сходити у музей, розташований на вулиці Меєра. Під час екскурсії кожен гість почувається героєм фільму «Чарлі і шоколадна фабрика»

Якщо вже говорити про безалкогольні напої, то латиші дуже цінують, окрім молочних, квас, киселі і різноманітні збитні, куди додають мед. Любителям підняти градус у Латвії теж не доведеться нудьгувати. У пошані чудове легке місцеве пиво «Алдаріс Луксуса», «Алдаріс зелта» і «Баускас Гайсаіс», котре під булочки чи сухарі з часником, домашній сир із кмином, свинячі печені вушка та інші солоні закуски дуже подобається гостям країни. З-поміж того, що міцніше, славляться зубрівка і знаменитий ризький бальзам, котрий додають як у чай і каву, так і в різноманітні коктейлі, змішуючи з віскі і колою у модних барах. Окремо його складно пити навіть самим прибалтам, але тут є своя хитрість: купуючи, слід попросити не «чорний» бальзам, а з присмаком смородини. Він набагато м'якший і приємніший на смак.

Загалом Латвія з її затишними кафе, атмосферними барами і стильними ресторанчиками – чудове місце для знайомства з незвичною кухнею. Прекрасні місця для піших прогулянок і свіже морське повітря відмінно пробуджують апетит, а доступні ціни дають змогу справді куштувати і насолоджуватися різноманіттям, а не просто їсти для ситості. Тому їдьте і їжте!

Корній ГРИЦЮК

Сообщить об ошибке – Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter