Шкода антибіотиків, про яку ми не замислюємося

Антибіотики вважаються одним з найбільш важливих винаходів ХХ століття. Дійсно, ці препарати зробили справжній переворот в медицині і до сьогодні допомагають рятувати життя мільйонів людей. Та з плином часу медики багатьох країн, і особливо пострадянських, так захопилися антибіотикотерапією, що закрадаються думки: а що раптом, як антибіотики припинять діяти через те, що у людей виникне стійкий імунітет до них?
Якщо сьогодні у Європі медична спільнота все більше задумується над тим, чи завжди лікування антибіотиками є обґрунтованим, в Україні часто можна почути нарікання на те, що лікарі надзвичайно часто виписують антибіотики, навіть у випадках, коли без них можна обійтися. Звісно, медикам краще перестрахуватися і призначити сильний антибіотик «для профілактики», ніж злегковажити, діагностуючи хворобу, і схаменутися надто пізно.

Читайте також: В Украине запретили таблетки от гриппа
Вживання антибіотиків настільки сильно ввійшло у норму, що багато хто не замислюється над шкодою, яку вони можуть завдати організму. І дисбактеріоз кишечника, про який кожен чув – лише «найлегший» побічний ефект, який може виникнути внаслідок антибіотикотерапії. Антибіотики також можуть викликати сильні висипи на шкірі, набряки язика, нудоту, діарею, у жінок – кандидоз. Також страждають підшлункова залоза і печінка. І це далеко не повний перелік «побічок». Варто розуміти: антибіотики вбивають в організмі не лише шкідливі бактерії, а й корисні мікроорганізми. Сама назва «антибіотик» перекладається з грецької як «проти життя». Не дарма у країнах ЄС антибіотики виписуються лише за рецептом лікаря.
Дійсно, є захворювання, лікування яких без антибіотиків навряд чи обійдеться: гайморит, сепсис, пієлонефрит, хламідіоз. Неможливо без них обійтися і в хірургії. Але коли такі сильні препарати часто призначають при болі в горлі, виникає питання – чи це доцільно? Адже антибіотики не діють на віруси, а лише на бактерії.
Як зазначає заступник начальника Головного управління охорони здоров'я Чернівецької ОДА Марія Поліщук, в Україні сформувалося дуже вільне ставлення до антибіотикотерапії. Однак тотальна антибіотикотерапія – це небезпечне явище. Передусім, з тієї причини, що проблема не лише в тому, що антибіотики призначаються дуже часто, а й у тому, що призначаються вони не завжди у потрібних дозах – щоб інфекцію вбити, доза повинна бути висока. Занижуючи дози, даючи антибіотики дуже часто – там, де треба і не треба – виховується так звана резистентна флора – тобто, бактерії, які опірні до дій антибіотиків. Як результат – з часом ці антибіотики стають неефективними, бо бактерії вже на них не реагують.
На її думку, антибіотики повинні бути суто рецептурними. Натомість нині антибіотикотерапія безконтрольна і провізор в аптеці замість кваліфікованого лікаря керує процесом лікування хворого.
Відтак, за її словами, застосування антибіотиків буде обґрунтованим у таких випадках:
при гострих інфекціях (остеомієліт або пієлонефрит);
при інфекціях, що стрімко розвиваються і загрожують виникненням вогнища бактеріального зараження (сепсис, туберкульоз, пневмонія);
при запаленнях ЛОР-органів (ангіна, гайморит, отит);
при захворюваннях сечостатевої системи (цистит, хламідіоз);
після хірургічних втручань.
Антибіотиками не лікують кашель (крім того, що спровокований бактеріями при бронхіті або пневмонії), кандидоз (молочницю), вірусні захворювання (ГРВІ, краснуху, гепатит). Марні антибіотики і для лікування глистової інвазії у дітей.

Читайте також: Як українцям уберегтися від нового вірусу грипу
Водночас відома педіатр Анна Сонькіна-Дорман вважає, що навіть лікування отиту і бронхіту не потребує антибіотиків. Вона наводить перелік поширених захворювань і пояснює, чи потрібно у таких випадках вдаватися до антибіотикотерапії:
віруси, вірусні інфекції, нежить – ні;
бронхіт – ні (більшість бронхітів у раніше здорових дітей – це вірусна інфекція);
кашлюк – так;
грип – ні;
стрептококова ангіна – так (вона діагностується посівом з горла). Будь-яка інша ангіна, хворе горло – антибіотики не потрібні;
рідина в середньому вусі, тобто отит – ні;
інфекції сечовивідних шляхів, доведені посівом, а не просто наявністю лейкоцитів в сечі – так.
А от відомий український педіатр – лікар Євген Комаровський – наголошує, що антибіотики у певних випадках дозволяється приймати навіть для профілактики. Але такі випадки вкрай рідкісні: наприклад, перед поїздкою до африканських країн, оскільки є ризики підчепити малярію. Тоді п'ються антибіотики протягом всього часу перебування в екзотичній країні. Або коли дитина перебувала у контакті з хворим на кашлюк. Тоді, щоб попередити виникнення хвороби, також призначають антибіотик.
«Для малюка кашлюк – смертельно небезпечна хвороба. Тому навіть підозра на контакт дитини до року з хворим на кашлюк – це привід до негайного призначення антибіотиків для профілактики», – говорить лікар.
Однак такі випадки – це виняток, а не правило для призначення антибіотиків, особливо при нежиті, який «може спуститися і викликати бронхіт, запалення легенів». Тому антибіотики при вірусних захворюваннях – чи не найбільш страшний медичний злочин ХХІ століття, вважає Комаровський. Коли антибіотики призначаються тоді, коли вони не потрібні, відбувається селекція стійких бактерій. І тому щорічно кілька мільйонів людей помирає від тих інфекцій, які мали б лікуватися антибіотиками.
Тож, перед тим, як почати приймати антибіотиків, треба сто разів подумати, чи потрібні вони. Можливо, проконсультуватися з декількома лікарями, почитати спеціалізовану літературу, якої зараз в Інтернеті не бракує. Адже здоров'я загубити легко, а от відновити його вдається не всім.

Ольга ФАРАФОНОВА

Сообщить об ошибке – Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter