Як правильно вийти з Різдвяного посту

Тимчасові обмеження у білковій їжі здавна практикувалися в різних соціумах. Їх прив'язували до певних релігійних свят – Різдва, Паски, Святого Петра тощо, пише дієтолог Людмила Веспер.

Різдвяний піст несе у собі таїнство народження маленького Сонця, перейменованого у християнстві на Ісуса. На давні традиції святкування головного дійства Сонячного коловороту – закінчення темного холодного і похмурого періоду зими і перемоги життя світа та істини – Сонячного Бога, наклалися нові назви, які мало змінили саму суть свята та традиції його втілення.

Українці, історія та культура яких, як осілого народу, тягнеться з глибини тисячоліть іще до так званої "нашої ери", виробили свою систему земного відзначення законів Всесвіту. Її основа – мудре використання природних дарів та слідуванні всесвітнім законам розвитку і еволюції. Циклічність обрядових свят українців поширюється і на кулінарні традиції. Різні періоди у житті Природи наші предки взяли за основу для впорядкування як життя у соціумі, сім'ї, так і для існування людського організму.

Згідно з цією концепцією, організм людини підпорядковується певним природним циклам, серед яких важливими є накопичення, збереження та витрачання життєвої енергії.

Піст – не засіб для само покарання, в першу чергу, він несе полегшення для організму людини. Під час голодування спалюються і виводяться токсини (скатол, індол), накопичені завдяки вживанню великої кількості м´ясних і жирних страв, копчених та солоних продуктів. Нервова система, постійно збуджена неправильним раціоном, заспокоюється, людина стає врівноваженою, здатною контролювати емоції, впорядкувати думки, глибоко переосмислити сенс свого існування. Може здатися дивним, але до інтоксикації найбільш вразливі мозок і нервові клітини. Потім удар тримає печінка, далі страждають найбільш уразливі органи людини – в кожного свої. Загальна тенденція у всіх одна – погіршення самопочуття, підвищення чутливості (слабкість, тонкосльозість, перепади настрою), погіршення стану шкіри, ламкість волосся, загострення ниркових, бронхолегеневих, серцево-судинних та інших хвороб.

Так що піст – це шанс на оздоровлення душі і тіла для всіх людей. Однак правильне дотримання і вихід з посту – не менш важливі, ніж сам піст.

Якщо раптово перейти з суворого посту до святкового столу, можна набути багатьох проблем із здоров'ям. Різкий перехід від суворого обмеження до "всеїдності" спричиняє не тільки загострення усіх наявних у людини хвороб, а й появу нових розладів.

Різдвяний піст закінчується голодною кутею – 12-ма пісними стравами, які хазяї готують напередодні або у самий день свята.Прийнято не вживати їжі до появи нової зірки, що символізує народження маленького Христосика, який дає надію кожній людині.

Зранку господині починають готувати святкову вечерю. Накрийте сьогодні такий стіл:

1) Кутя – робіть її з пророщеного зерна з ізюмом та іншими сухофруктами та горіхами, полита медом. Усе корисне і натуральне до святкового столу, готову кутю можна придбати у еко-магазині.

2) Коржі з маком. Випечіть у духовці маленькі прісні коржики. Окремо перетріть мак, потроху додаючи воду. В кінці додайте трохи меду та вкиньте коржики. Вони розм'якнуть і буде ва смачнюча страва.

3) Узвар

4) Голубці пісні з морквою і грибами і пшоном.

5) капусняк або борщ

6) вінегрет

7) салат овочевий

8) вареники: з картоплею, капустою

9) запечена в духовці картопля

10) смажена риба

11) різноманітні соління

12) свіжі фрукти

Про кулінарну міфологію наших предків та як загадати здоров'я, удачу на весь наступний рік, дивіться далі:

Починати трапезу слід після молитви, краще без спиртного, щоб не порушувати магію свята. Можна поставити на стіл червоне (церковне) вино і трохи пригубити. Далі – візьміть ложку куті, коржики з маком, декілька фруктів. Святкова трапеза передбачає спокійне і не квапливе перебування за столом всієї сім'ї – тихий родинний гомін гармонує із об'єднуючими стравами. Не спішіть наїстися всього і одразу. Отримайте задоволення від рідкої можливості побути разом у сімейному колі. Після солодкого приймайтеся до салатів, гарячих страв (капусняк), вареників, картоплі з соліннями; далі – риба та овочеві салати. Всього декілька ложок кожної страви наситять вас, особливо, якщо ви взяли натуральні органічні продукти.

Усі страви мають жертовне призначення – вони призначаються Природним силам, відповідальним за урожай. Таким чином хазяї "звітують" перед Природними силами – готують і подають усе, що дає їм поле, садок, город. Багатий стіл демонструє Природним стихіям і духам хазяйські якості господарів, показують, що вони здатні примножити і зберегти те, що дарує їм Природа…

Сообщить об ошибке – Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter