Є дві тривожні тенденції для російської влади, які неминуче продовжаться в 2017 році

Зміцнилося положення Росії в світі за минулий рік чи ослабло? Однозначно відповісти на це запитання неможливо. З одного боку, будь-яких принципових змін тут не відбулося. Триває економічна криза, конфлікти на Донбасі і в Сирії настільки ж далекі від вирішення, як і на початку 2016 року. Тому західні економічні санкції проти Росії були збережені в повному обсязі, а в кінці року навіть постало питання про можливість їх розширення в зв'язку з діями Москви в Сирії, особливо в зв'язку з невибірковими бомбардуваннями російською авіацією Алеппо. Також немає жодних шансів, що в 2017 році конфлікти в Сирії і на Донбасі вдасться вирішити. Однак поряд з цими постійними факторами на зовнішньополітичному фронті для Росії з'явилися деякі проблиски надії.

Перш за все, на виборах у США активно недолюблювана Кремлем Гіларі Клінтон не змогла здобути перемогу. Це означає, що в найближчі місяці не відбудеться ні посилення американської політики в Сирії проти Асада і Росії, про що прямо говорила Гіларі, ні початку поставок американської летальної зброї Україні. Те, що американський Конгрес під завісу року прийняв закон, що дозволяє постачання озброєнь до Сирії, нічого не означає. Виконувати закон доведеться вже адміністрації Дональда Трампа, а тут все залежатиме від того, яку саме політику вона проводитиме щодо Сирії.

Також у Москві зберігаються надії на нове «перезавантаження» у відносинах з Америкою. Реальні вони чи ні, визначиться не раніше середини майбутнього року, коли стануть зрозумілі основні контури зовнішньої політики нової американської адміністрації. Принаймні до цього моменту російський уряд може тішити себе оптимістичними прогнозами. Чи збудуться вони, покаже наступний, 2017-й рік.

Читайте також: National Public Radio: Как отразятся на России новые санкции Обамы?

Але якщо обрання Трампа поки що не можна оцінити однозначно як виграш чи програш для Кремля, низка інших зовнішньополітичних подій, безумовно, зміцнює позиції путінської Росії. У Молдавії і Болгарії на президентських виборах перемогли проросійські кандидати.

Також коаліція Соціал-демократичної партії (СДП) і Альянсу лібералів і демократів (АЛД), що перемогла на парламентських виборах у Румунії, запропонувала на пост прем'єр-міністра кандидатуру мусульманки, чоловік якої сирієць підтримує Башара Асада. На майбутніх президентських виборах у Франції твердий прихильник антиросійських санкцій Франсуа Олланд балотуватися не буде.

А кандидати, що вважаються поки що фаворитами, від правих і ультраправих партій виступають проти санкцій. Марі Ле Пен взагалі погрожує вивести Францію з Євросоюзу і НАТО. Також у Німеччині позиції канцлера Ангели Меркель, твердої прихильниці збереження санкцій проти Росії до тих пір, поки вона не піде з Донбасу, слабшають з кожним новим терактом, здійсненим мусульманами-мігрантами. Останній теракт у Берліні виявив також низьку ефективність діяльності німецьких і загальноєвропейських поліцейських структур. Все це знижує шанси Меркель і очолюваної нею партії ХДС/ХСС на майбутніх парламентських виборах.

Розвалити Євросоюз і НАТО – це блакитна мрія Путіна, і можна сказати, що в 2016 році він трохи наблизився до її здійснення, зокрема завдяки тому, що британці на референдумі проголосували за брексіт. У Сирії військам Асада і його російським та іранським союзникам вдалося до кінця року досягти важливої символічної перемоги – повністю очистити від опозиції східний Алеппо, що російська пропаганда підносить як корінний перелом у громадянській війні. І, звичайно ж, вагомим передноворічним подарунком для Росії стало підвищення нафтових цін, які останніми тижнями стійко тримаються на рівні вище 50 доларів за барель.

Зростання цін на нафту пов'язане з очікуваним у січні скороченням видобутку країнами – членами ОПЕК та деякими іншими нафто-експортерами, включно з Росією. Однак невідомо, чи вдасться на практиці здійснити це скорочення і як довго триватиме замороження видобутку нафти. А в разі цілком імовірної невдачі падіння нафтових цін неминуче відновиться. Крім того, падінню нафтових цін може сприяти енергетична політика нової американської адміністрації. Її вплив на нафтовий ринок може проявитися вже в перші місяці 2017 року.

Усередині країни минулий рік також був цілком успішним для російського уряду. Думські вибори пройшли як по нотах. Партія влади отримала стійку конституційну парламентську більшість, і жоден «позасистемний» опозиціонер у Думу не пройшов. В цьому відношенні нинішня Дума має ще більш стерильний склад, ніж попередня. Жодних скільки-небудь масових протестів у Росії в 2016 році не було, а закручування гайок тривало. Росіяни відчувають триваюче падіння рівня життя, але це невдоволення поки ще дуже далеке від критичної величини і не змушує людей виходити на вулиці.

Однак є дві тривожні для влади тенденції, які неминуче продовжаться. Судячи з прогнозів, озвучених такою компетентною в цій сфері людиною, як голова Рахункової палати, до кінця 2017 року вичерпано Резервний фонд. А це дуже негативно позначиться і на виконанні бюджетних зобов'язань, і на валютному курсі рубля, і на рівні життя росіян. Тому якщо не в 2017, то в 2018-му можна очікувати зростання соціальної напруженості в Росії.

Друга несприятлива тенденція полягає в тому, що Росія все глибше втягується в безперспективну війну в Сирії. Насправді взяття східного Алеппо аж ніяк не означає перелому у війні в Сирії, яку сили антиасадівської опозиції ведуть переважно партизанськими методами. У Асада не вистачає сил для контролю території. Ресурси його іранських союзників і «Хезболли» також близькі до вичерпання. Тому Росії вже довелося направити в Сирію два батальйони чеченської військової поліції.

Читайте також: У Обамы почти решили, как наказать Россию за кибератаки – The Washington Post

Очевидно, в найближчій перспективі Москва постане перед вибором: або змиритися з падінням режиму Асада, або направити до Сирії свої сухопутні війська, що призведе до значного зростання як втрат, так і невдоволення росіян. Тут обидві альтернативи погані.

Під кінець року Росія заплатила ще одну страшну ціну за сирійську війну. Незалежно від того, стала загибель Ту-154 з 92 пасажирами і членами екіпажу наслідком теракту чи звичайною катастрофою, вона безпосередньо пов'язана з війною в Сирії. Адже і солісти ансамблю Александрова, і доктор Ліза, і журналісти федеральних телеканалів летіли в Сирію саме в зв'язку з цією війною. Зараз влада намагається всіма силами відвернути увагу населення і світової громадськості від версії теракту.

На третій день дивним чином знайшлися свідки з ФСБ і спливла відеозйомка, яку її автори чомусь не стали викладати в Інтернет, як це зазвичай буває, а відразу передали слідчим органам. Тим часом катастрофа сталася ще до світанку, і незрозуміло, хто її міг спостерігати або знімати, якщо тільки в небі не відбулося спалаху від вибуху.

І так само дивним чином встигли розшифрувати останні слова екіпажу, які свідчать про помилку пілотування. Очевидно, в Кремлі вже визначилися, що основною версією катастрофи треба зробити помилку екіпажу, щоб усе списати на мертвих. Тому відповідним чином вибудовується і суворо дозована інформація, яку доводять до громадськості. Всю правду ми дізнаємося нескоро. Боюся, що тінь катастрофи над Чорним морем буде лягати на Росію весь майбутній рік.

Борис Соколов

Сообщить об ошибке – Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter