Замах на Влада Плахотнюка: І знову “рука Москви”

На минулих вихідних сталася неабияка подія для Республіки Молдова (РМ), яке торкнулося і України, — попередили замах на високопоставлену особу в Молдові — Влада Плахотнюка. Здавалося б, що в цьому такого в сучасному нестабільному світі. Однак наскільки це непроста подія стає зрозумілим, якщо оцінити, кому було вигідним усунення цієї людини і які були б наслідки.

Коротко про головне

7 квітня 2017 р. спочатку керівництво Міністра внутрішніх справ та Національної поліції України, а трохи пізніше представники правоохоронних органів Молдови, повідомили про завершення спільної спецоперації двох країн. В рамках оперативних заходів була попереджена спроба вбивства колишнього першого віце-спікера парламенту, а на сьогодні голови однієї з партій парламентської коаліції — Демократичної партії РМ, Влада Плахотнюка. Згідно з офіційними заявами злочинне угруповання з громадян України і Молдови, якою курирували представниками спецслужб Російської Федерації (РФ) повинна була ліквідувати політика на минулих вихідних — 7-8 квітня.

Для більшості українців така особистість як Влад Плахотнюк ні про що не говорить. Однак для молдаван це непересічна людина, про яку можна говорити дуже багато. Вся його біографія сповнена безліччю обставин, які викликають суперечливі відчуття. У Молдові він відомий як «олігарх», «спірний бізнесмен», «ляльковод», «сірий кардинал» і т.д. Його вважають найсильнішим політиком і бізнесменом РМ зі статком, що перевищує $ 2 млрд.

Ось лише кілька моментів з його біографії. Між 1995 і 1998 роками він заснував молдавсько-американську фінансову групу «Angels», яку очолював до 2001. У 2001-2010 рр. був комерційним директором, а потім генеральним директором компанії «Petrom-Moldova», що займалася імпортом і продажем нафти. У період з 2005 по 2011 р був заступником голови Адміністративної ради, а пізніше головою комерційного банку «VictoriaBank».

Під його контролем, фактично, левова частка інформаційного простору Молдови. Він є засновником ТОВ «Prime Management», «General Media Group Corp», які володіють телеканалами «Publika TV», «Prime TV», «Canal 2» і «Canal 3» і «Radio Media Group INC.». Через посередників і фірми в країні і за кордоном, Плахотнюк також тримає і іншу мільйонну власність: готелі «Кодру» і «Нобіле», нічний клуб «Drive». Він володіє «Global Business Center» і багатьом іншим майном.

І це лише частина того, про що відомо. Подейкують, що він також має бізнес в Румунії, тісні контакти з бізнесом (і не тільки) в Україні та РФ. Зокрема, Влад Плахотнюк і президент України П.Порошенко давні друзі і бізнес-партнери. На початку 2000-х років вони спільно володіли бізнес-центром Gemeni, який пізніше був проданий. Вже після інавгурації Порошенка, в соцмережах Плахотнюк написав: «Нас пов’язує дружба впродовж довгих років. Я впевнений, що він зуміє налагодити відносини і з Європейським союзом, і з Росією на благо громадян України. Сподіваюся, що він зробить багато добрих справ задля обох країн».

До 2010 р. В.Плахотнюк залишався в тіні політичної діяльності, хоча і мав певний вплив на державні процеси в країні. Наприклад, на думку ряду молдавських політологів, він «доклав свою руку» до подій 7 квітня 2009 року, коли в результаті протестів через порушення на виборах був змінений геополітичний курс країни. Однак в публічному полі він з’явився лише 20 листопада 2010 року — у виборчому списку Демократичної партії Молдови. Обіймав посаду першого віце-голови Парламенту РМ і двічі був просто депутатом Парламенту. Словом, він досить розумна і харизматична особистість.

Однак це лише одна сторона Влада Плахотнюка. Є й інша і досить негативна. У 2010 році брати-бізнесмени Віктор і Віорел Цопа публічно звинуватили Влада Плахотнюка в тому, що він позбавив їх акцій у банку Молдови «Victoriabank», і що саме він стоїть за рейдерськими атаками на кілька установ і компаній. Звинуватили його в численних випадках шахрайства, фінансові порушення та незаконні дії.

Усунення від посади прем’єр-міністра РМ Влада Філата також приписують Плахотнюку, з огляду на те, що він був його публічним суперником і пов’язаним з ним низкою скандалів.

Крім того, В.Плахотнюк з 2007 по 2012 рр. був під наглядом італійського бюро Інтерполу, яке збирало інформацію щодо Солнцевського організованого злочинного угруповання, наближеного до російських олігархів і замішаної в незаконних оборудках з нерухомістю в Італії.

І найголовніше, якщо сьогодні запитати будь-якого молдаванина на вулиці Кишинева, або будь-якого іншого міста країни, — «Хто контролює ситуація в РМ?» — то можна отримати чітку і коротку відповідь – «Влад Плахотнюк». При всьому цьому, він має найбільший анти-рейтинг у населення країни, більше 80% молдаван його, м’яко кажучи, недолюблюють.

І це все, лише небагата частина того, що потрапило в об’єктив уваги громадськості. Низка обставин залишається «за кадром» …. Однак і цього цілком достатньо, щоб зрозуміти, хто такий Влад Плахотнюк.

А хто за цим всім стоїть?

Безумовно, Плахотнюк багатьом не подобається. За час свого перебування він нажив безліч ворогів, і винним у замаху на нього може бути хто завгодно, однак є низка моментів, які викликають цілком резонні запитання. Кому більше вигідно усунення Плахотнюка — політичній еліті і бізнесу в Молдові, Румунії, Україні або Росії? Як могла б змінитися ситуація в країні, якби мета зловмисників була досягнута? Чому спроба усунення Плахотнюка відбувається в країні, коли зростає протистояння між про-російським президентом І.Додоном і про-європейскою більшістю в парламенті? Навіщо його усувати, якщо «на носі» парламентські вибори і є велика ймовірність того, що його політична сила втратить свої нинішні позиції? І нарешті, чи не є це банальним інсценуванням, зробленим в інтересах Плахотнюка?

Звичайно, його усунення істотно вплинуло б на ситуацію в країні в цілому. На думку багатьох молдавських експертів, як його супротивників, так і прихильників, в країні, на жаль, немає політика, який міг би так масштабно мислити і прогнозувати. Це розуміють як на Заході, так і в Росії, і в Румунії, де також розуміють і інше, що він не кращий вибір для Молдови. Однак, всі вони змушені співпрацювати з ним з огляду на те, що іншої альтернативи поки немає.

Усунення В.Плахотнюка спричинило б за собою жахливі зміни. Незважаючи на те, що частина населення країни з певним захопленням прийняла б його відхід з політичної і бізнес арен, це створило б атмосферу певного вакууму, який почав би в жорсткій атмосфері протистояння заповнюватися і не факт, що про-молдавськими силами. За цим відбувся б перерозподіл сфер впливу, зміцнення позицій одних і послаблення інших.

Отже, кому це вигідно. Напевно політикам з Молдови та місцевим бізнесменам? Цілком можливо, адже він багатьом «насолив» і багато на нього «точать зуб». Якщо говорити про політичних конкурентів, то, звичайно, про-європейські опозиційні партії з захопленням б сприйняли усунення Плахотнюка, адже, на їхню думку, він є «уособленням зла». Однак в їх таборі ніхто не націлений на фізичне усунення опонента. Йдеться про політичну боротьбу і залучення до відповідальності перед законом. Це не вписується в ідеологію самих партій. Вони прекрасно розуміють, що якби вони таке затіяли, то автоматично втратили б підтримку з боку Європи.

До того ж, заява Генерального Інспекторату поліції Молдови, голови Національної інспекції з розслідування Іона Якимова про те, що один із замовників вбивства молдавського олігарха кримінальний авторитет, що перебуває в Москві, дещо відводить убік підозри. Однак приводить до іншого.

Адже у відносинах між олігархом і новообраним про-російським президентом соціалістом І.Додоном не так все однозначно. Президенту РМ швидше вигідно усунення В.Плахотнюка, ніж ні. Сьогодні обраний президент вирішує ключове завдання Кремля — зміну чинного політичного режиму в країні на користь про-російських сил. А В.Плахотнюк, принаймні, публічно, дотримується про-європейської позиції і подає ініціативи, що не дозволяють в повній мірі реалізувати задумане. Крім того, Ігор Додон має низку вразливих компрометуючих його обставин, ниточки від яких тягнуться до Влада Плахотнюка. Серед яких і приватизація готелю «Кодру», і отримання кредиту на пільгових умовах в банку, що належить олігархові, і багато іншого.

Для конкурентів по бізнесу, тим же братам Цопа, можливе вбивство Плахотнюка розв’язало б руки та стримало б наявний запал. Однак це не зовсім «клеїться» з тим, який характер дій вони обрали — політичне, а не фізичне усунення Плахотнюка, шляхом підтримання низки політичних партій і окремих лідерів думок. До того ж вони на Заході, а не в Росії.

Тоді, можливо, вигідно Україні? — Ні. Адже сам факт, що українці і молдавани разом спрацювали щодо запобігання замаху на Плахотнюка, вже про щось говорить. А про дружні стосунки молдавського олігарха/політика і П.Порошенка вже згадувалося вище. Нейтралізація загрози для Плахотнюка грає більше на позитив для їх персональних взаємин і дозволяє зміцнити дружбу. Твердження, що президент України отримає на цьому певні дивіденди, буде невірним. Адже в Україні В.Плахотнюк особистість незнайома. Тут вистачає своїх олігархів.

Може це інсценування? Можливо, таким чином, Плахотнюк і Порошенко намагаються сформувати негативний образ РФ в очах молдавського населення, і тим самим зменшити електорат І.Додона? Скоріше ні ніж так. Якби мова йшла про людину з максимальною підтримкою населення, безумовно, — так. На молдавське населення факт замаху на Плахотнюка не подіє. Його позиції в країні не зміняться. А в Україні вже давно знають від кого виходить головна зовнішня загроза для країни — Росія.

Вигідно Румунії і Заходу в цілому. Вони позбудуться олігарха, що їх не влаштовує … — Ні. Звичайно, В.Плахотнюк, це не та особистість, яка б цілком би влаштовувала Захід. Адже він в першу чергу людина з бізнесу, а потім політик. Його прагнення балансувати між різними сторонами, розставляючи фігури на шахівниці, переслідуючи в першу чергу бізнес-інтерес, поки не викликає особливої огиди. До того ж, на Заході вже давно немає звички, фізично усувати своїх опонентів. Це практика зовсім інших країн та регіонів.

Залишилася ще одна сторона цієї неординарного події — РФ. Звичайно, прихильники «русского мира», зараз почнуть говорити: «Росія тут ні до чого. Знову нас звинувачують у всіх гріхах. Це вже доходить до абсурду…».

Однак судіть самі:

1. Усунення Влада Плахотнюка відкриває великі можливості для про-російських сил на чолі з президентом І.Додон. Дає можливість зам’яти факт розголосу відмивання ФСБ РФ $ 22,3 млрд з Росії через фінансову систему Молдови, пригальмувати реалізацію низки українсько-молдавських ініціатив щодо поставок в РМ більш дешевої української електроенергії та організацію спільного пропуску на ПП «Кучурган», чому так сильно опирається Придністров’я.

2. Підконтрольна і, що найголовніше, передбачувана Молдова за відсутності Плахотнюка набагато вигідніша Кремлю, ніж Молдова, з хитрим олігархом, що маневрує між Заходом та Росією, і від якого невідомо що можна очікувати.

3. Усуненням Плахотнюка Москва просто вберігає від можливих ризиків самого І.Додона, який останнім часом висуває безліч ініціатив, які є подразниками для певної політичної еліти Молдови, а також жорстко заганяє його в рамки, вказуючи на те, що «загравати з Москвою» в майбутньому не вийде.

4. Замовник попередженого вбивства молдавського олігарха є кримінальним авторитетом, який знаходиться в Росії. Ні в Європі, а саме в РФ. При цьому кремлівські глашатаї, якось скупо відреагували на замах на В.Плахотнюка. Уявіть собі, що було б, якби мета зловмисників була б досягнута.

5. Для усунення політика/олігарха використана група зловмисників, яка у своїй більшості має судимості за вчинення тяжких злочинів, в тому числі умисних вбивств. Таким людям не має різниці кого за гроші вбивати. Але ж ні для кого не секрет, що всі подібні групи в сучасній Росії знаходяться під контролем ФСБ і просто так щось подібне робити не будуть.

6. Історія сучасної РФ наповнена безліччю свідчень того, як працюють її спецслужби, коли мова йде про усунення неугодних осіб або коли необхідно дестабілізувати ситуацію в окремо взятому регіоні. Кремль найчастіше намагається використовувати місцевих і за рідкісним винятком своїх громадян, для прикриття справжніх замовників причетних до тих чи інших подій. Все відбувається чужими руками і видається або за бандитські «розбірки», або за надмірну активність націоналістів і псевдо патріотів. Чого варті останні події в Україні з вбивством депутата Держдуми Дениса Вороненкова та спроба дестабілізації ситуації в Чорногорії та Сербії.

7. Важливий момент в цій історії — це прив’язка до знакових дат, що дуже характерно для РФ. В Україні щодо подій на Донбасі це дуже чітко простежується. Адже зловмисники планували провести замах на Плахотнюка саме 7-8 квітня, в річницю протестних рухів в Молдові 2009 року, які в політичній еліті РФ сприймається досить негативно.

У ситуації, коли б вбивство Плахотнюка відбулося Кремль ні чого не втрачає, а навпаки здобуває додаткові козирі та можливості: продовжує дестабілізувати Молдову, робить причетною до цього «націоналістичну Україну», а також ускладнює міждержавні українсько-молдовські відносини.

Підводячи риску, можна з упевненістю сказати, що за замахом в Молдові проглядається не банальна «бандитська розбірка», а куди більша політична гра. А якщо на неї накласти російську стратегію створення навколо РФ «пояса нестабільності» з безліччю керованих і в потрібний момент розпалюваних конфліктів, стає все зрозумілим, хто за всім цим ділом стоїть і де необхідно шукати зацікавлених осіб.

Новости