К неприятностям нужно готовиться заранее. Опыт адвоката подсказывает, что поговорка «от сумы да от тюрьмы не зарекайся» — очень уместный совет.

Об этом пише Лига.

Як підготуватися до затримання і тримання у СІЗО, як гідно пережити його та повернутися на волю зі здоровою психікою?

До різного роду несподіванок завжди краще готуватися заздалегідь. Виходячи з власного досвіду захисту клієнтів, коли мова йде про СІЗО — це особливо актуальне твердження. Отже, обізнаний означає озброєний.

1. По вас прийшли

Вночі вдома. Зранку в басейні. У нічному клубі. В аеропорту. На пікніку. На засіданні Кабінету Міністрів. На виході з Адміністрації Президента. У відрядженні. По вас можуть приїхати, прилетіти, прийти – в будь-яку точку на карті. У затримань немає графіків та особливих «місць зустрічі».

Саме тому, щойно прочитаєте цей текст – раджу укласти угоду з адвокатом, якщо ви ще цього не зробили. Тому що саме адвокат є тією людиною, до якої я раджу дзвонити, щойно по вас прийдуть. Якщо на момент затримання ви не матимете такого договору, то єдине, що вам запропонують – державного захисника. А це, при всій повазі до системи безоплатної правової допомоги, на руку слідству. Тому зв’яжіться і заздалегідь оговоріть з адвокатом ваші побоювання щодо затримання.

Контактні дані вашого адвоката обов’язково мають зберігатися у членів родини, друзів та людей, яким ви беззаперечно довіряєте. Якщо по вас приїхали і вже вдягнули кайданки – саме ваші близькі мають терміново викликати адвоката.

Також важлива порада: колеги чи рідні, присутні під час затримання, повинні запам’ятати ім’я та прізвище слідчого, аби якнайшвидше переказати цю інформацію вашому адвокату.

Методів та способів затримання настільки багато, що не будемо на них зупинятися. Головне, пам’ятайте – як саме вас будуть затримувати, залежатиме від того, яке враження (наскільки потужний тиск) силовики хочуть справити на вас і ваше оточення. Заздалегідь будьте готові, що вам доведеться певний час бути один на один із невеличкою армією не дуже дружно налаштованих чоловіків. Тому не варто нервуватися, навіть якщо в момент затримання ви будете без спіднього чи вас «братимуть» з гелікоптеру. Нервові клітини, кажуть, не відновлюються. Тому зберігайте спокій і чекайте на адвоката.

2. Ніч у кайданниках. Отже, вас затримали і кудись везуть. Куди саме?

Місць призначення для затриманих досить багато. Це може бути відділок чи управління будь-якого силового органу. При цьому, родині затриманого, як правило, не повідомляють, куди вивозять «об’єкт». Тактика правоохоронців на цьому етапі зводиться до «вимотування» жертви. Людину можуть добу возити по різних місцях, затриманий може ночувати прикутим до батареї в кабінетах слідчих та оперів. Звісно, без зв’язку із зовнішнім світом.

Саме тому і необхідно, щоб дані про слідчого одразу були передані адвокату. Захисник, який займається кримінальними провадженнями, знає чи не всі точки, де можете знаходитись затриманий. А у разі, якщо адвокат співпрацює із затриманим вже не перший рік, то він буде розуміти потенційні ризики та майже напевно знатиме ту єдину «точку», де він може опинитися.

Наприклад, в Києві на сьогодні є три місця, де офіційно можна «переночувати» після затримання. Це Ізолятор Тимчасового тримання «ІТТ» СБУ на Аскольдовому провулку, ІТТ поліції на Косогірному провулку, та славнозвісне Лук’янівське СІЗО – місце «відпочинку» багатьох впливових людей.

Зрозуміло, що в інших обласних центрах – це відповідні СІЗО.

У затриманого можливість неформального спілкування з оточуючим світом може бути тільки в СІЗО, в ІТТ така можливість виключається. Тому по факту лише адвокат може дати той «ковток свіжого повітря», коли приходитиме в ІТТ до затриманого та розповідатиме йому новини про сім’ю, а після зустрічі з затриманим – навпаки про нього його родині.

3. Як зібрати «тривожну валізку», і що в жодному разі не варто передавати утримуваному під вартою?

Вас затримали, протримали в ІТТ, суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і вас доправили в СІЗО. Що слід у першу чергу принести ув’язненому?

Перший, хто побачить затриманого – не родичі, а адвокат. Тому перше, що має отримати ув’язнений від свого захисника – чітку правову позицію та надію на те, що невдовзі він повернеться на волю.

Взагалі, основоположне та першочергове завдання адвоката у такому випадку – звільнити клієнта. Захисник мусить бути мозковим центром, який у змозі оперативно ухвалювати правильні рішення. Також слід звернути увагу і на те, якщо у затриманого є ціла «армія» адвокатів, це може зашкодити йому. Два і більше мозкових центри скоріш уповільнять ухвалення рішень, аніж навпаки.

Щодо практичних порад, то перше, що слід покласти до так званої «тривожної валізки»: аптечку з заспокійливими та антисептиками, мінімально необхідний змінний одяг, засоби особистої гігієни, комплект постільної білизни та рушник. Можна привезти телевізор (один на камеру), електрочайник.

Важливе застереження. В жодному разі не слід передавати ув’язненому одяг червоного кольору, а особливо червону спідню білизну. За неписаними законами таких місць як СІЗО, репутація людини у червоному буде вщент зруйнована і вона, скоріш за все, стане жертвою насильства.

Хтось збільшує свій капітал у доларах, хтось – у біткоїнах. У СІЗО – своя «валюта». Це цигарки, чай та цукор. По суті, родичі можуть зробити ув’язненого місцевим «олігархом» та дещо полегшити його життя. Але слід розуміти, що не варто розраховувати на безлімітні поставки. Наприклад, ув’язнений не може тримати при собі більше ніж 10 пачок цигарок.

4. Під суворим табу. Що не можна приносити у СІЗО?

Тут просто перелічу:

  • будь-які засоби зв’язку: телефони, ноутбуки, планшети.
  • аудіо-, відеокасети, CD та DVD диски
  • наркотичні засоби
  • продукти харчування у скляній або металевій тарі
  • продукти харчування з простроченим терміном реалізації
  • гроші, цінні речі, цінні папери
  • подовжувачі, гірлянди, проводи, дроти, мотузки тощо
  • будь-які меблі та предмети побуту
  • будь-яку побутову, електричну та електромеханічну техніку (електричні плитки, кип’ятильники, пароварки), окрім одного на камеру електрочайнику
  • будь-які колючо-ріжучі предмети, ножі, сокири, молотки, ножівкові полотна
  • будь-які будівельні інструменти та матеріали
  • гральні карти заводського та кустарного виготовлення
  • фотоапарати, фотоматеріали, хімікати
  • лакофарбові речовини, розчинники тощо
  • будь-які документи (крім документів та записів, що стосуються кримінального провадження, а також бланків поштових відділень та квитанцій на здані на зберігання речі);
  • топографічні карти, компаси
  • формений одяг, обладнання до нього, а також поясні ремені, підтяжки та краватки
  • кольорові ручки та олівці, фарби, копіювальний папір (за винятком простих олівців та ручок чорного, синього або фіолетового кольорів)
  • музичні інструменти
  • будь-яке спортивне знаряддя
  • оптичні прилади (крім окулярів)
  • будь-які вироби з дорогоцінних металів
  • наручні та кишенькові годинники

5. Хліб з бромом та «риба-зечка». Що в місцевому меню та чи можна у СІЗО харчуватися домашніми продуктами?

У СІЗО триразове харчування. Зранку по камерах розвозять чай у великій бочці та, за словами клієнтів, роздають хліб з бромом. Бром заспокійливо діє на центральну нервову систему. До випічки у СІЗО його додають, аби викликати в ув’язнених почуття пригніченості та знизити сексуальне бажання, а з рештою і запобігти можливим бунтам.

На обід ув’язнених годують кашею, квашеною капустою. Окреме меню для діабетиків. Їм надають варені яйця, масло.

На вечерю, як правило, подають так звану «рибу-зечку» (минтай). Вона готується не на маслі, а на промисловому жиру (тверді жири, отримані з рідких рослинних масел шляхом гідрогенізації – приєднання водню. Ця процедура значно збільшує терміни придатності жирів, що дуже вигідно виробникам різної харчової продукції , але небезпечна для здоров’я), що може привести до проблем з системою травлення та печінкою. На гарнір – гречка чи пшоняна каша та чай. Звичайно, можливі й інші варіанти раціону у СІЗО, проте не слід розраховувати, що вони серйозно відрізнятимуться від описаного вище.

Думаю, від такого меню слинки не потечуть. Тому харчуватися в СІЗО все ж за краще продуктами, що передадуть з дому.

Це не означає, що кожного дня вам будуть носити свіжий борщ та котлети. До речі, загальна вага продуктів харчування, які можна передати ув’язненому чи засудженому, не повинна перевищувати 50 кг.

Усі продукти, передані затриманому та які можуть бути використані для приховування в них листування і заборонених предметів, перевіряються. Випічка розрізається на декілька частин. Перше переливають в інший посуд. Запечатані упаковки розкриваються. Риба, ковбаси розрізаються на декілька частин. Сипучі продукти пересипаються. Цукерки приймаються без обгорток.

6. Люкс з джакузі, будь-ласка, або «перший дім» та «святі міста». Як потрапити до одиночної камери?

40 людей в одну камеру на 30 місць. Спати — по черзі. Це досить стандартна ситуація для таких місць як СІЗО.

Але є і більш комфортні умови «тримання під вартою». На те, в якій камері вас будуть утримувати, впливає низка факторів: тяжкість інкримінованого злочину, наявність судимостей, поведінка затриманого, наявність заходів ВКР (внутрішньо камерних розробок) і т.д.

Хто не в курсі, ВКР – це процедура, коли в умовах ізоляції із затриманим проводять різного роду експерименти: підсаджують осіб, які б «розговорили» та отримали в ув’язненого інформацію про вчинений злочин. Варіантів розробок – безліч. Наприклад, «співкамерник» може передати ув’язненому телефон на знак дружби, з якого правоохоронці можуть «знімати» потрібну їм інформацію. Досвідчений адвокат надасть вичерпні поради, дотримуючись яких можна убезпечити себе від наслідків різного роду розробок.

Серед ув’язнених місце в СІЗО, де знаходиться адміністрація, називається «перший дім», санчастини – «святі міста».

Для ВІП-персон відведені «святі міста», тобто санчастини. У таких, наприклад, перебували українські топ-політики, які пережили арешт. По суті, ув’язнений отримує одиночну камеру чи не на 80 кв. метрів з можливістю негайно виїхати у лікарню на лікування.

Але слід розуміти, що підозрюваний у вбивстві чи зґвалтуванні розраховувати на подібне «житло» не може ні за яких обставин. Так, умови дійсно залежать від «порядності» статті, за яку людину взяли під варту. У деяких камерах є і пральні машини, і бойлери, і душові кабіни, і навіть джакузі та тренажерні зали.

ІТТ за чистотою та охайністю вигідно відрізняється від СІЗО. У камерах: 1-2-3 людини. Але є і мінуси. Ув’язнені там і вдень, і вночі знаходяться під постійним відеоспостереженням (навіть похід у вбиральню буде зафільмовано).

7. Природний відбір. Вас тільки-но доставили у СІЗО чи ІТТ. Адвокат ще не приїхав. Що робити?

Спочатку особа, яка потрапляє до СІЗО, проходить огляд лікаря та детальний огляд правоохоронців. Треба бути готовим до того, що там можуть роздягати догола, аби перевірити, чи не переносите ви заборонені речі. При чому, можуть навіть перевірити, чи не забув раптом ув’язнений телефон у «важкодоступному місці».

Важливо знати, що всі тілесні ушкодження фіксують, тому затриманому слід обов’язково зазначити про застосування фізичної сили.

В камері більшість не говорить про свої справи, але про характер злочину краще сказати. Також слід бути готовим до того, що у перші дні до новоув’язненого можуть «завітати» так звані «старші» товариші, аби озвучити потреби СІЗО. До цієї розмови також краще підготуватися заздалегідь.

8. Перше побачення. Як проходить побачення ув’язненого з адвокатами, родичами, друзями?

На конфіденційне побачення затриманий може мати право лише з адвокатом у будні дні з 9.00 до 15.30 з перервою на обід. Таке побачення відбувається у спеціальній кімнаті.

Всі інші побачення з близькими родичами відбуваються тільки в присутності працівника СІЗО і лише через скло. Це правила. Проте усі розуміють, що у деяких правилах є виключення.

До речі, побачення з родичами або іншими особами надаються адміністрацією СІЗО лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин з урахуванням побажання ув’язненого, його поведінки та пропускної спроможності приміщень для надання побачень. Дозвіл слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, завірений гербовою печаткою, дійсний тільки на одне побачення. Нерідко буває і таке, що суд надає дозвіл на побачення у «неприйомні» дні. На це слід одразу ж звертати увагу. Нажаль, в такі моменти саме від слідчого залежить, чи надасть він дозвіл на побачення із затриманим.

9. В режимі. Як проходить день ув’язненого у СІЗО?

Орієнтовно о 06.30 – підйом/перекличка чи «шмон». Якщо «шмон» — усіх виводять з камер, перевіряють речі.

Після сніданку – прогулянка, приблизно дві години. Проте «свіже повітря» можуть і скасувати, якщо на подвір’ї СІЗО, наприклад, проходить тренування силовиків чи інші заходи.

Після обіду – вільний час. Можна дивитись телевізор, читати книжки (у СІЗО є бібліотека, де можна замовляти літературу). Потім вечеря. До 22.30 усі мають лягти спати. Вночі вставати можна лише до вбиральні.

Окрему увагу слід звернути на питання особистої гігієни. Якщо ви не у «святих містах», то банний день для ув’язнених – раз на тиждень. Баня на 30-40 чоловік і душ може бути з дуже гарячої води, температуру якої визначає банщик.

10. Медицина під вартою. Як отримати медичну допомогу ?

Один фельдшер та медсестри, які працюють тільки вдень. Якщо захворювання ув’язненого не потребує оперативного втручання, допомога надається на території СІЗО – у санчастині чи у камері.

Хворих на туберкульоз, ВІЛ ізолюють. До речі, їм за державними програмами надається безкоштовне лікування.

Затриманий має право на обстеження іншим лікарем, але прихід такого потрібно заздалегідь погоджувати з адміністрацією.

11. Неслухняні. Що буде за погану поведінку?

Якщо після трьох попереджень агресивний ув’язнений не зрозумів співробітника СІЗО, то його саджають до карцеру. Хто не розуміє, карцер – це відсутність будь-яких побутових умов від слова «взагалі». Лягти спати можна тільки вночі, а відсутність будь-якого спілкування протягом дня виснажує психологічно.