ВІРШ УКРАЇНЦЯ СКОЛИХНУВ МЕРЕЖУ: МЕНІ НАСНИВСЯ ПРАВИЛЬНИЙ ПАРАД! НА ТРИБУНІ ТІ, ХТО МАЮТЬ БУТИ

Мені наснився ПРАВИЛЬНИЙ парад!

На трибуні ті, хто мають бути,

Інваліди й ветерани, вряд-

Вдови, матері і «Кіборги» забуті.

Сироти, що втратили батьків-

Підлітки-дівчатка і хлоп’ята,

Сум в очах такий, немає слів…

Наші, українські соколята…

Вдарили літаври… Почалось!

Рушили колони до трибуни…

Главковерх гарцює наче лось,

Поруч Гройсман, зброєносець юний,

А за ними — чедядь… тьми і тьми!

От де військо! От де справжня сила!

Суне, щось подібне до чуми…

Навіть бачу, он Ляшкові вила!

А за тими, в золоті погон,

В орденах, хто впояс, хто вколіно-

Рушив генеральський легіон!…

Боже!!! Подивися Україно,

Скільки їх! Який потенціал!

Всі червонопикі, вузьколобі,

Що не тіло — цілий генерал!..

Схожі, ніби вирощені в колбі…

Сходять потом… тануть на очах…

(А здавалось, нездоланна сила!),

Золоті погони на плечах

Розпливались, мов шматочки мила…

…І подумалось, чому не так в житті?!

Бо хіба ж того не варте, люди,

Щоб парад приймали тільки ті,

Хто під кулі підставляє груди…