Багато стародавніх творів мистецтва, включаючи статуї, дійшли до нашого часу в сильно постраждалому стані. Основні причини руйнувань зазвичай пов'язані з дією часу, вандалізму чи стихійних лих. Про це пише IFLScience.
Спенсер МакДеніел, аспірант кафедри класичних досліджень Університету Брандейса, заявив, що майже всі статуї, які виставлені в музеях, мають сліди ушкоджень, зношування від часу.
За його словами, частини скульптур, що виступають, такі як носи, руки, голови та інше, зазвичай страждають насамперед. Більш надійно прикріплені частини, такі як ноги та тулуб, частіше зберігаються у кращому стані.
Експерти говорять, що носи, бувши відносно крихкими, часто руйнуються, коли статуї падають. Проте чи всі ушкодження є результатом природного процесу руйнації.
Однак більшість носів були цілеспрямовано пошкоджені. Наприклад, на чорній базальтовій голові, що зображує племінників імператора Тіберія Германика в Британському музеї, видно, що ніс був відрубаний, мабуть, у той час, коли ранні християни вирізали хрест на лобі статуї.
Схожі пошкодження помітні й на статуї Афродіти, яка зараз знаходиться у Національному археологічному музеї Афін. У неї також відсутній ніс, а на лобі вирізаний великий хрест. Очевидно, що у цих випадках видалення носа було частиною ритуального повалення хибного ідола.
За словами професора класичної літератури з Ноттінгемського університету Марка Бредлі, ключ до розуміння може полягати в системах покарання, які застосовуються в Стародавній Греції та Римі. Йдеться про різні види покарань за скоєні злочини.
У античному світі, включаючи період Візантійської імперії, видалення носа було досить поширеним видом покарання різні злочини.
За словами фахівців, видалення носів зі статуй символізувало покарання персонажів, яких вони зображали. Таке саме твердження справедливе і для обезголовлених статуй.
Раніше повідомлялося, що на Сицилії відновили статую легендарного Атланта.
Нагадаємо, що до Єгипту повернувся фрагмент статуї Рамзеса II, викрадений багато років тому.
