"Європейська солідарність" не врятує друзів Порошенко і його самого - це просто конвульсії

Нещодавно ми повідомляли своїх читачів, як «Блок Петра Порошенка», в подальшому трансформований в політичну партію «Європейська солідарність» на чолі з незмінним своїм кермачем - паном Порошенком П.О., спромігся укомплектувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (далі - ВККСУ) та Вищу Раду правосуддя (далі – ВРП) «вірними прихильниками», а фактично - маріонетками, та руками яких «приватизувати» судову владу (публікація від 15.07.2019 року «Як привласнити судову владу за рахунок бюджету: Рахункова палата це знає, але нічого не робить»).

До речі, перейменування «БПП» в «Європейська солідарність» чомусь асоціюється з сумнозвісним проектом колишнього уряду, який дістав назву «Стіна», а в-подальшому був перейменований в «Європейський вал», мета якого, як ми пам’ятаємо, полягала в будівництві прикордонного муру, та який мав підвищити рівень безпеки на суходільному кордоні України.

Можливо, мотивація запровадження цього проекту та метаморфоз у його назві полягала в сподіваннях старої влади й в подальшому мати доступ до розкрадання валютних кредитів та коштів державного бюджету, які використовувалися на будівництво пасивної та, за своєю суттю, неефективної  оборони. Цілком зрозуміло, що за умов досконалості існуючих на-сьогодні  військових технологій, ніякі стіни не зможуть зупинити противника.

Тому,  в сучасних умовах з противником можна боротися тільки зброєю, а запровадження вказаного проекту  у 2014 році було обумовлено тим, що у влади з'явилися гроші, які можна було вкрасти.

На превеликий жаль п-на Порошенка П.О. і його організованого угрупування, їм не вдалося ввести в оману Америку та Європу, грошей від них вони так і не отримали. Тому ця когорта вдалася обкрадати пересічних громадян, розпорошуючи багатомільярдні бюджетні асигнування, тобто сплачені нами податки, на запровадження безліч нікчемних проектів, що виявилося для них набагато простішим.

Водночас, починаючі з 2014 року і до теперішнього часу, волонтери,  для підтримки доведеної упродовж останніх 23 років до зубожіння української армії, збирають з кожного патріотично налаштованого українця, як то кажуть, по-копійці. При цьому, колишній уряд разом з Порошенком П.О встановив для  пересічних громадян ще й додаткові військові податки, надходження від яких і були використані, у тому числі і на будівництво, так званої, пасивної оборони. 

Однак, повернемось до нашої попередньої публікації. Ми повідомляли своїх читачів про те, що, завдяки безпідставним конституційним і законодавчим змінам, ВККСУ отримала необмежні повноваження щодо вирішення,  в угоду та на розсуд старої влади, долі всіх суддів загальної юрисдикції, за винятком суддів Конституційного Суду України, у тому числі і право «призначати на посади» суддів нового Верховного Суду.  

На цей час, строки повноважень, відведені законом, в окремих членів ВККСУ вже скінчилися. Проте, ці особи і не думають звільнятись, а навпаки, з метою створення перешкод для їх звільнення вони, користуючись недосконалістю та суперечностями чинного законодавства вдаються до різного роду юридичних «заковик та трюків», які за своєю суттю не завжди законні та, взагалі, не узгоджуються з принципами доброчесності та елементарної порядності.

І все це заради збереження своїх привілеїв та величезної за своїм розміром заробітної плати (понад 200,0 тис. грн. на місяць). Внаслідок безпідставного утримання цих осіб, державному бюджету нанесено багатомільйонні збитки, які, станом на сьогодні, продовжують зростати.

З інформаційних джерел відомо, шо наразі відкрито кримінальні провадження стосовно Голови Адміністрації президента України Філатова О.В. та членів ВККСУ: Козьякова С.Ю., Щотки С.О., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчук М.А., Мішина М.І., Тітова Ю.Г. та Устименко В.Є., які розслідуються за фактами захоплення державної влади, втручання в діяльність державного діяча, самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи.

Підводячи підсумок свого інформаційного повідомлення від 15.07.2019, ми ставили питання: «чи спроможна нова влада, яка сьогодні формується під натиском жорсткого протистояння її попередників, захистити доброчесних та сумлінних суддів, які потерпають від свавілля злочинного угрупування високопосадовців, які віддано служили не державі та її народу, а окремим та усім відомим «феодалам»? Та чи понесуть ці чиновники разом з їх господарями за свої злочинні дії кару, як то передбачає закон?».

На це питання ми, незабаром, отримали відповідь із джерел ЗМІ, з яких нам стало відомо, що 26 липня цього року Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) разом з управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України (далі-ГПУ) здійснили обшуки в Окружному адміністративному суді міста Києва (далі – ОАСК) та Суворовському районному суді міста Одеси.

Вказані слідчі дії проведено на підставі кримінального провадження, відкритого, начебто, за зверненнями адвокатів голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС) С. Козтякова та його заступника С. Щотки щодо можливого вчинення головою та окремими суддями Окружного адміністративного суду Києва (далі - ОАСК) кримінальних злочинів за ст. ст: 351-2 («Перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»), 375 («Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови»), 376 («Втручання в діяльність судових органів») КК України.

Я висвітлюють ЗМІ, під час проведення НАБУ та ГПУ спільного брифінгу, керівник підрозділу спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк заявив, що ОАСК здійснено протиправний вплив на ухвалення рішень Конституційним судом, ВККСУ, ВРП. Крім того, ОАСК здійснено протиправний вплив на діяльність міністерств, відомств і роботу Державного бюро розслідувань.

В унісон йому, річниця ГПУ Лариса Сарган у власному твіттері Facebook повідомила читачів, що Генпрокурором Ю. Луценком вже вчетверте буде проводитись заслуховування по зазначеній справі, та поділилася своїми сумнівами стосовно того, що, як вона висловилася: «грантові зрадолюди в особі суддів ОАСК П.Вовка, Є.Аблова, І.Шепітька та І.Погрібніченка не будуть вибачатися, коли їм 02.08.2019 в Генпрокуратурі будуть вручати підозри…» (більш детально: https://www.unian. ua/detail/all_news... від інформаційного агентства УНІАН»).

Тобто, за словами Л.Сарган виявляється, що вищезазначені нами члени ВККСУ доброчесно і віддано виконували свої повноваження. В помсту за це, злочинний клан або угрупування під керівництвом страшного «вовка» (мається на увазі П.Вовк) узурпували Окружний адміністративний суд м. Києва в угоду власних корисних інтересів та паралізували діяльність органів державної влади. А завдяки професійності і мужності наших правоохоронців, насамперед Ю. Луценко, С. Горбатюка та А. Ситника, цей злочинний намір було викрито. Нарешті ці «негідники» понесуть кару, як наприклад, за наїзд на нашу рятівницю із-за кордону Уляну Супрун.

Принагідно маємо зазначити, що, внаслідок медичних реформ цієї «рятівниці», проведених нібито у європейському або американському стилях, стань життя українців, у порівнянні з іншими країнами, зменшився до непристойно ганебного рівня.

Але це не головне. Головне полягає в тому, що вони, ці горбатюки, саргани та інші подібні до них особи, без рішення суду та закінчення досудового слідства вже поставили зазначеним суддям клеймо злодіїв та, насамперед, поінформували наше суспільство про небезпеку, яка нас нібито чекала і «страшних» людей, які заслуговують на покарання заради інтересам суспільства.

З місту цих офіційних заяв високопосадовців вказаних правоохоронних органів виходить, що зазначені ними судді ОАСК винні в «руйнуванні» експериментів на «виживання», які провадилися старою владою майже у всіх сферах державної діяльності (насамперед, реформ в медичній, судовій, правоохоронній та інших), внаслідок яких значна кількість наших співвітчизників була змушена мігрувати за кордон в пошуках кращого життя, а більшість з тих, то залишився, вже не живе, а виживає в злиденних умовах.

Зараз нам, шановні читачі, залишилося дочекатися, коли ці «глиби» розшукової і слідчої діяльності доведуть, як то кажуть в народі, до якогось логічного завершення кримінальне провадження відносно суддів ОАСК. Бажано почути, що ці «професіонали» розтлумачать нам зараз або пізніше в суді, якщо взагалі ці кримінальні провадження дійдуть до нього, з наступного:

- чому цей обшук проводився в рамках кримінальної справи, яку порушено у 2014 році відносно подій, що мали місце на Майдані, і, взагалі, не мають відношення до кримінального провадження, відкритого відносно суддів ОАСК?;

- чому ухвалу на проведення зазначеного обшуку видано суддею Деснянського районного суду м. Чернігова?;

- чому слідчі дії проводяться правоохоронними органами відносно суддів, персональна (спеціальна, суб’єктивна) підслідність яких не входить до компетенції зазначених правоохоронних органів?. Більш детально читайте на сайті: «https://sud.ua/.../146731-okruzhniy-adminsud-oprilyudniv-p... Окружний адмінсуд оприлюднив подробиці обшуків за участю..».

Відповіді на ці питання є неутішними для слідчих органів, оскільки правомірність їх дій щодо збору доказів більш, ніж сумна. Всі ці, начебто, докази, у розумінні Європейського суду з прав людини, рішення якого є обов’язковими для українського судочинства, не можуть бути застосовані, відповідно ця кримінальна справа не має, я то кажуть, перспективи.

Проте, причетних до розслідування цієї справи «професіоналів» з ГПУ та НАБУ це не лякає, оскільки вони вже мають досвід щодо виходу з аналогічних ситуацій. Для цього, достатньо всю провину за руйнування зазначеної кримінальної справи перекласти на відповідних суддів, звинувативши їх у корупційних діях.

А хто є відомим з цих «професіоналів»? Для відому читачів, це вірні васали пана Порошенка П.О., пани С. Горбатюк та А. Ситник, які своєю діяльністю не лише спотворили саму мету утворення управління спеціальних розслідувань ГПУ та відповідно НАБУ, а й, взагалі, не спроміглися знайти і покарати винних як у розстрілі Майдану, так й численних корупційних злочинах, вчинених високопосадовцями.

В підтвердження цього висновку можна привести непоодинокі приклади, як то - залишення з боку НАБУ без належного реагування на протязі тривалого часу фактів вимивання сотень мільйонів гривень із українського оборонного сектору близьким бізнес-партнером Порошенка П.О. та, по- сумісництву, заступником секретаря РНБО Гладковським (він же - Свинарчук).

Більш того, відповідно до журналістського розслідування "Bihus.info" (оприлюдненого 11 березня цього року) працівники Служби безпеки, Військової прокуратури, Державної фіскальної служби і Національного антикорупційного бюро допомагали засновнику ТОВ "Оптимумспецдеталь" Андрію Рогозі, бізнес якого тісно пов'язаний з Свинарчуком, закривати справи і вирішувати усі проблемні питання.

Цілком очевидну бездіяльність, недієздатність та неспроможність виконувати свої функціональні повноваження, вони компенсували бездоганним служінням своїм «батькам та покровителям» в особі Порошенка П.О. та членів його команди, а також «здібностями» виправдовувати свою безпорадність сумнівними кримінальними справами.

Так, справи щодо розстрілу Майдану та корупційних злочинів в вищих ешелонах державної влади, вони фактично підмінили справами, які за своєю суттю начебто однорідні, але за змістом мають протилежне значення. Як, в даному випадку, справа про звинувачення суддів ОАСК – це класичний приклад боротьби представників старої влади за свої привілеї, статус та можливість й надалі «кормитися з корита» під назвою «державний бюджет».

Інші справи відносно високопосадовців старої влади порушувалися цими органами більш за все з метою переконати суспільство і громадськість у своїй незалежності та неупередженості від будь-якого зовнішнього впливу. Також враховувалися профілактичні цілі відкриття таких кримінальних проваджень за принципом «бій своїх, щоб чужі боялися».

Ілюзорність цієї мети та безпорадність цих органів в-подальшому штучно підмінялися поняттям «хто винен». А винні були всі, крім них, і, насамперед, судді, які відмовлялися в угоду детективам або слідчих цих органів постановляти незаконні рішення.

Такі судді отримували ярлик корупціонерів, про що невідкладно і беззастережно доводилося до суспільства. Водночас, вони відразу бралися на замітку ВККСУ, яку на-сьогодні продовжують очолювати вірні сателіти колишнього президента України - пани С. Козтяков та С. Щотка.

В цьому контексті слід згадати засідання Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), яке проводилося паном Порошенком О.П. напередодні виборів президента України, під час якого було розглянуто питання щодо прийняття ОАСК рішення відносно Приватбанку.

Наскільки відомо, це рішення ОАСК, яке навіть не вступило в законну силу і знаходилося на стадії підготовки апеляційного оскарження, визнано РНБО незаконним. Водночас, РНБО доручило ВККСУ негайно провести кваліфікаційне оцінювання суддів, що, у розумінні прикінцевих положень Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є прямою вказівкою до звільнення неугодних діючій на той час влади суддів.

Тобто, РНБО, всупереч процесуальних норм, визнало зазначене рішення незаконним, суддів, які постановляли це рішення, винними у здійсненні, щонайменше, дисциплінарного проступку та фактично дала вказівку ВККСУ звільнити їх з роботи з ярликом : «не відповідають займаній посаді». Водночас, у відповідності до Закону України «Про Вищу Раду правосуддя» та інших законодавчих актів, питання притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є виключною компетенцією Вищої Ради правосуддя, а не ВККСУ.

За таких умов, безпосередньо у діях голови та членів РНБО вбачаються ознаки злочинів щодо перевищення свого службового становища, перешкоджання діяльності ВККСУ та втручання в діяльність судових органів. Тобто, в діях членів РНБО вбачаються ознаки злочинів за своєю мотивацією аналогічних із злочинами, в скоєнні яких ГПУ та НАБУ звинувачують суддів ОАСК.

Мотивація таких поспішних та протиправних дій РНБО напередодні президентських виборів була очевидна - скомпрометувати кандидата в президенти України В. Зеленського шляхом оприлюднення інформації про те, що він нібито є маріонеткою олігарха Коломойського І.В., в інтересах якого ОАСК постановлено рішення.

Пройшли вибори та, незважаючи на компромат і негативи, які стара влада використовувала в перевиборчій компанії проти В. Зеленського, народ саме його обрав своїм президентом. Слід віддати належне тому, що ні новий президент України та ніхто із членів його команди не скористався наявною можливістю звести рахунки зі своїми опонентами. В іншому випадку, ми б стали свідками обшуків в РНБО, допиту її членів та вручення підозр, оскільки нам відомо із ЗМІ, що суддя, який постановляв рішення щодо Приватбанку, збирався звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Повернемось до кримінальної справи відносно суддів ОАСК. Позиція слідства, яка полягає в тому, що, голова та окремі судді ОАСК нібито організували винесення завідомо неправосудних судових рішень за штучно ініційованими позовами про відсутність повноважень у деяких членів ВККСУ та заборону їм виконувати свої повноваження, що призвело до заміни двох членів ВККСУ, свідчить не лише про упередженість окремих представників правоохоронних органів, а ще й про спробу старої влади залишити за собою контроль за судовою владою.

Не вдаючись в юридичні лабіринти цієї справи, виникає декілька простих запитань до правоохоронців, а саме: що вони, проводячи обшуки, збиралися знайти в зазначених судах, чому взагалі проігнорували висновок Інституту держави та права ім. В.М. Корецького НАН України та незаконно втрутилися в правовідношення, які їм непідслідні і вже були предметом дослідження Державного бюро розслідувань в рамках чисельних кримінальних проваджень?.

Якщо правоохоронцям необхідно було отримати доступ до вказаних рішень суду, ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку), то ця процесуальна дія здійснюється, у відповідності до статей 159-166 Кримінально-процесуального кодексу України, шляхом застосування процедури тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали суду. І тільки невиконання ухвали суду з цих питань дає підстави слідству для застосування процедури обшуку.

Тобто, мотивацією обшуку з урахуванням значних термінів часу, який пройшов з дня скоєння цього так званого злочину суддями, були не інтереси суспільства щодо встановлення істини в рамках кримінального провадження, а, скоріш за все, демонстрація сили та спроможності представників старої влади і далі керувати органами судової влади.

Слід зазначити, що така практика вибіркового вирішування в терміновому порядку замовних справ, на жаль, стала нормою для правоохоронних органів

В контексті цього висновку та його додаткового обґрунтування наведемо ще один приклад нещодавнього обшуку у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва, який було проведено 15.07.2019 року працівниками слідчого управління Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області.

Відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва, підставою для його проведення була необхідність в доступу до цивільних справ, в наданні якого працівникам правоохоронних органів ніхто не відмовляв. Більш того, в порушення вимог процесуального закону, в ухвалі слідчого судді був відсутній перелік речових доказів, необхідний для встановлення хоч якоїсь об’єктивної істини.

Зазначений факт, за інших умов, можливо б так і залишився поза нашою увагою, якби не знаходився в причино-наслідковому зв’язку з протиправною діяльністю членів ВККСУ щодо просунення та розстанови своїх судових кадрів та явною замовною вмотивованістю дій правоохоронців.

Замовна вмотивованість таких дій, в даному випадку, була наглядно продемонстрована шляхом розповсюдження в день обшуку телеканалом новини «24» (власником якого є Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія «ЛЮКС») відповідної інформації.

Так, телеканалом новин «24» в день зазначеного обшуку, в телевізійному ефірі телепередачі «новини 24», а в подальшому - через мережу Інтернет, а саме -сторінку офіційного інтернет-сайту ПрАТ «Телерадіокомпанія «ЛЮКС», були розповсюдженні відеоматеріали під назвою: «СБУ влаштувала облаву на суддів, які відсуджували у людей квартири», зміст яких нагадує не інформаційні новини, а більш – судовий вирок відносно керівника апарату Дарницького районного суду з явними натяканнями на адресу суддів в їх співучасті.

Виникає питання: «Яких саме суддів?». Достовірна відповідь на це питання відома тільки замовникам цього «шоу», його виконавцям та деяким довіреним представникам ЗМІ, які вже мали відповідну заготовку для своєчасного інформування народу про успіхі правоохоронців в боротьби з хабарниками в судовій системі. Однак, з цього приводу є свої міркування, які гуртуються на єдності сценарію та фігурантів цього кримінального провадження з кримінальним провадження відносно суддів ОАСК.

Так, передумовою обшуку в Дарницькому районному суді було звернення виконуючого обв’язки голови цього суду до СБУ із заявою про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 статті 353 (самовільне присвоєння владних повноважень) та ч. 2 статті 364 КК України (зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки) членами ВККСУ Щоткою С. О., Тітовим Ю.Г. та Заріцькою А.О. (більш детальніше дивись: https://zik.ua/.../vo_golovy_darnytskogo_sudu_ zvynuvachui. В.о. голови Дарницького суду звинувачує ВККСУ в упередженості. Про це повідомляє «Судовий репортер»).

Суть звинувачень заявника полягала в тому, що повноваження члена ВККСУ Щотки С.О. на час проведення кваліфікаційного оцінювання заявника закінчилися, він мав особисту зацікавленість у кінцевому рішенні колегії ВККСУ, яку він очолював і яка проводила це оцінювання, однак не заявив самовідводу.

В якості обґрунтованості доказів звинувачень, заявник послався на висновок Інституту держави та права ім. В.М. Корецького НАН України № 126/73-е від 25.04.2019, відповідно до якого визначений законом строк повноважень окремих членів ВККС, у тому рахунку й пана С. Щотки та зазначених вище членів, вже сплинув (більш детальніше дивись https://antiraid.com.ua/.../opublikovano-visnovok-naukovo-pravovoyi-ekspertizi -shh...), а також на:

▼відкриття Генпрокуратурою кримінального провадження за ч. 1 ст. 376 ККУ (втручання в діяльність судового органу) відносно колишнього особистого адвоката президента України, а в подальшому заступника глави Адміністрації президента України Філатова, відповідального в Адміністрації президента України за проведення судової реформи. За висловленнями активістів, Філатов неодноразово втручався в роботу судової системи, проштовхуючи своїх кандидатів у Верховний та Вищий антикорупційний суди (https://gordonua.com/ukr/news/politics/-genprokuratura-vidkrila-provadzhennja-proti-zastupnika-golovi-ap-filatova-za-vtruchannja-u-vidbir-suddiv-antikoruptsijnogo -ta-verhovnogo-sudiv-917426.html; https://gordonua.com › Новини› ПОЛІТИКА Генпрокуратура відкрила провадження проти заступника глави АП… 26.04.2019р. - Активісти заявляють, що Філатов неодноразово втручався в роботу судової системи, ... Кримінальне провадження розпочато за ч. 1 ст.);

▼ реєстрацію територіальним управлінням Державного бюро розслідування, розташованому в м. Києві, в ЄРДС 3 повідомлень про злочини, зокрема:

- № 62019100000000473 від 25.04.2019 відносно Козьякова С.Ю., Щотки С.О., Весельської Т.Ф., Зарицької А.О., Марчука М.А., Мішина М.Ю., Тітова Ю.Г. та Устименко В.Й., які, за можливою попередньою змовою із заступником голови Адміністрації президента України, не маючі повноважень членів ВККС, брали участь в кваліфікаційному оцінюванні суддів частина 3 ст. 109 КК України;

- № 62019100000000474 від 25.04.2019 відносно вісьмох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: Козьякова С.Ю., Щотки С.О., Весельської Т.Ф., Зарицької А.О., Марчука М.А., Мішина М.Ю., Тітова Ю.Г. та Устименко В.Й за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 353 Кримінального кодексу України (самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи);

- № 62019100000000475 від 25.04.2019 за фактом можливого впливу голови ВАС у складі ВСУ Смоковича М.І. у діяльність голови ВККСУ та Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо надання публічної оцінки наявності повноважень у членів ВККСУ, чим фактично було здійснено на них вплив (частина 2 ст. 344 К У4країни).

На жаль, наше офіційне інформування суспільства та органів державної влади від 15.07.2019 про негативні наслідки «приватизації» судової влади та втрати контролю з боку Рахункової палати за проведенням реформування судової системи, а також щодо інших обставин, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень в діях посадових осіб держави, залишилися без належного реагування з боку правоохоронних та інших компетентних органів.

Це надає право стверджувати про особисті інтереси керівництва цих органів, які не сумісні з інтересами суспільства. Більш того, такі дії свідчать про їх упередженість на користь старої влади.

Такий незадовільний стан вимагає від нової влади термінових змін в законодавчому врегулюванні забезпечення діяльності судових органів, керівництві правоохоронних та судових органів, а також вжиття революційних, за своїм змістом та направленістю, заходів реагування за вищевикладеними фактами свавілля та правового нігілізму.

У цій площині виникає потреба у терміновому розгляді Конституційним Судом України конституційних подань Верховного Суду України № 4/2465(14) від 20.11.2014, № 4/585(15) від 23.03.2015, № 4/4063(15) 28.12.2015 з питань реформування судової влади, строки розгляду яких суттєво порушені (ст. 75 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено шестимісячний строк конституційного провадження).

Необхідно довести до логічного завершення порушені кримінальні провадження відносно окремих представників судової та виконавчої влади та вирішити питання щодо кримінальної або дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду, ВККСУ та ВРП, які, в порушення принципу верховенства права, постановляли незаконні рішення в інтересах касти недоторканих осіб, яких ми знаємо як прихильників та покірливих виконавців примх старої влади на чолі з Порошенком П.О.