Ефір забитий різними вкиданнями та стогнаннями щодо ситуації на фронті, пише Олексій Копитько у своєму Telegram-каналі. Далі наводимо публікацію автора без змін.

ЗСУ. Фото: Facebook
ЗСУ. Фото: Facebook

Припустимо, що ми всього цього марення не читали. Беремо калькулятор і дивимося на офіційну статистику Генштабу.

У травні Сили оборони України знищили 553 артилерійські системи ворога (124,8 на тиждень або 17,8 на добу).

За перші 17 днів червня знищено 373 артилерійські системи (153,5 на тиждень або 21,9 на добу).

У травні знищено 31 РСЗВ, за 17 днів червня – вже 35.

У травні знищено 38 коштів ППО, за 17 днів червня – вже 30.

У травні знищено 394 автомобілі/цистерни, у червні – вже 332.

У травні знищено 99 одиниць спецтехніки, у червні – вже 62.

Виходить, що втрати ворога, який у травні активно наступав, а у червні став значно більше оборонятися – зросли (танки та ББМ я не беру, хоча там втрати росармії також значно зросли).

Втрати російської артилерії за ці півтора місяця – найвищі за півтора року. У травні був рекорд, у червні він швидше за все буде побитий.

Навіть якщо не мати жодних інших вступних, виходить, що півтора місяця наша армія цілеспрямовано викошувала артилерію росіян, збільшуючи темп.

Якщо ж подивитися на структуру втрат у червні щодня, то картина така.

У період із 1 по 9 червня наші війська знищили 28 систем ППО ворога. Очевидно акцентована робота. З 10 по 17 червня – лише дві.

До 4/5 червня темп бойової роботи з інших категорій був більш-менш звичайним. А потім "щось сталося".

У період з 5/6 по 9 червня (за 5 днів) наші війська знищили 150 одиниць артилерії (30 штук на день у середньому), 16 РСЗВ та 12 систем ППО.

Згодом інтенсивність на кілька днів знизилася, проте з 13 червня втрати РСЗВ знову стали регулярними. А в період з 12 по 17 липня росвійська втратили 6 гелікоптерів (за весь травень – 4).

Якщо узагальнити, то збоку виглядає так.

Наші війська методично вибивали артилерію ворога.

Якогось моменту (напередодні чогось) акцент був зроблений на знищення систем ППО, досягли успіху (з 10 червня російське ППО ховається).

Прорідивши систему ППО, наші війська увійшли в щільний зіткнення з противником, розкрили великий масив артилерії/РСЗВ і викосили його.

Я не знаю, хто які резерви кудись перекидав (військові оглядачі на цю тему пишуть), але цифри підказують, що у росвійськ утворився пролом як у системі ППО, так і у сфері артилерійської підтримки.

Цей пролом спробували заткнути мобільними ударними засобами. Насамперед – гелікоптерами, а також РСЗВ, які звідкись за пару днів підтягнули.

Російські вертольоти почали частіше опинятися в зоні поразки наших ППО (чи ми наситили оборону, чи росіяни змушені йти на ризик).

Якщо втрати гелікоптерів продовжаться, значить, у росіян справді чутливі та непоправні втрати в артилерії. А кожен збитий гелікоптер – це дуже боляче, бо втрата також непоправна.

У цій статистиці, напевно, є якісь неточності, приписки і т.д. Але тенденції видно і дуже наочні.

Ми не знаємо планів командування. Тому не можемо оцінити – все йде за планом чи ні. Але цифри показують, що навіть без радикальних змін на карті оборона ворога серйозно підточується.

Коштів, щоб зустріти чергову хвилю нашої активності, стає значно менше. Плюс інциденти на складах із боєприпасами.

Російський спецназ в окопах може якийсь час стійко приймати собі на голову високоточні снаряди, але це не може продовжуватись нескінченно.

Тому. Наші війська зараз виконують найскладнішу роботу в неймовірно тяжких умовах. Росіяни збудували епічну систему оборони. Наш Генштаб підбирає ключі до цієї оборони. Результат видно, він змушує ворога реагувати. Раз ворог у реактивному становищі, отже, українські війська володіють ініціативою та ведуть гру.

Зміни накопичуються. До початку липня можна новини взагалі не читати, лише в цифри дивитись.

Підтримуємо наших.