Вперше з 2014 року — з початку агресії росії щодо нашої держави — країни цього регіону висловили непохитну та консолідовану підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» зазначив заступник голови Комітету зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Верховної Ради Арсеній Пушкаренко. Пише Знай.юа.

На його думку, Афінська декларація, яку підписало 11 балканських країн, — це ще один потужний результат роботи Президента, команди Офісу Президента та Міністерства закордонних справ України.

«Історично країни цього регіону перебували під впливом росії, проте особиста зустріч Володимира Зеленського з лідерами цих країн змінила ситуацію. Відтепер Афінська декларація формує новий порядок денний у стосунках Україна-Балкани», — підкреслив політик.

Також він вважає, що, крім Афінської декларації, яка зафіксувала, що Балканські країни чітко стали на бік України, варто відзначити важливі досягнення у сфері двосторонніх відносин. Як наголосив Арсеній Пушкаренко, за результатами зустрічі Президента Зеленського та Президента Вучича підтримку територіальної цілісності України в межах кордонів 1991 року висловила Сербія, хоча це країна, де залишається колосальне російське лобі.

Окремо варто відзначити й підписання спільної Декларації між Україною та Грецією щодо підтримки євроатлантичної інтеграції України. Греція стала 24 країною, яка є членом НАТО та офіційно підтримує прагнення України вступити до Альянсу, відзначив народний депутат. Також Греція долучилася до імплементації Формули миру, підтримки України та, звичайно, надання нам зброї. Допомога міжнародних партнерів з озброєнням — одне з ключових завдань, яке наближає нас до Перемоги, зауважив парламентар.

«Кожен такий візит Президента до іноземних держав наближає нас до Глобального саміту миру. При цьому саме імплементація Формули миру Президента Зеленського рано чи пізно призведе до настання справедливого миру. Втім, як і до вдосконалення міжнародного права, яке виявилося знехтуваним агресором і, на жаль, не завжди ефективним. Це стосується й тих інституцій, які повинні були б забезпечувати верховенство міжнародного права і в основі яких лежить права людей та недоторканість суверенних територій», — підсумував Арсеній Пушкаренко.