Цього тижня Кабінет Міністрів ухвалив Постанову «Про внесення змін до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр», якою офіційно затвердив оновлену класифікацію запасів і ресурсів корисних копалин за стандартами Рамкової класифікації ООН (UNFC, або у перекладі українською — РКООН).

Це непомітне процедурне рішення насправді відкриває — без перебільшень — новий етап для розвитку всієї видобувної галузі в Україні.

Нарешті інвестори та бізнес отримують уніфікований, зрозумілий та чітко вимірюваний підхід до оцінки наявних покладів копалин. Ми йдемо назустріч бізнесу та розбудовуємо стосунки на основі довіри — довіри до даних, до процедур та довіри до держави як надійного і зрозумілого партнера.

“Коротка” передісторія

Ще в 1997 році Україна затвердила РКООН як частину національної нормативної бази — першою серед країн Європи. Але цей крок залишився декларативним: протягом наступних десятиліть класифікація не використовувалась у реальних процесах.

Стандарти не були інтегровані в систему обліку, не існувало механізмів для реєстрації проєктів за критеріями РКООН, а на практиці оцінка запасів продовжувала спиратись на застарілі підходи. Класифікація залишалась лише на папері — без впливу на аукціони, ліцензування чи інвестиційні рішення.

Ухвалена цього тижня постанова Кабінету Міністрів — перше рішення, яке запускає практичне застосування РКООН в Україні. Це дає змогу перейти від декларацій до інструментів, необхідних для інтеграції у міжнародну систему обігу критичної сировини.

У чому перевага РКООН

На відміну від попередніх моделей, що працювали для оцінки родовищ в Україні, РКООН не зводиться до простої геологічної фіксації. Вона оцінює увесь життєвий цикл проєкту в галузі видобутку — від розвідки до утилізації — за трьома критеріями:

  • E (Economic) — економічна життєздатність: чи проєкт має ринкову логіку;
  • F (Feasibility) — технічна готовність: наскільки реалістично реалізувати проєкт;
  • G (Geological knowledge) — рівень геологічної вірогідності: наскільки добре досліджені запаси.

Саме ці критерії лежать в основі оцінювання стратегічних проєктів у Європейському Союзі. Наприклад, усі 170 проєктів, поданих у 2024 році в рамках реалізації Critical Raw Materials Act, були оцінені виключно за РКООН.

Упровадження РКООН стосується не лише фахівців у геології. Це рішення важливе для аналітиків, аудиторів, банкірів, урядовців — усіх, хто приймає рішення щодо фінансування, розвідки або розробки проєктів у сфері родовищ.

У чому переваги РКООН для ринку

Запровадження РКООН — це не просто оновлення класифікатора. Це системний зсув, який переводить сектор надрокористування в режим зрозумілих і сумісних правил. І на це в мене щонайменше чотири вагомих аргументи.

По-перше, РКООН визнається на рівні законодавства ЄС, використовується у США і включена до всіх ключових програм підтримки критичної сировини — від Ukraine Facility до новоствореного Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (Investment Reconstruction Fund).

Наступний важливий момент — інвестиційна привабливість. Оцінка запасів за міжнародною класифікацією зменшує ризики, спрощує аудит і формує довіру. Бізнес отримує зрозумілу базу для ухвалення рішень, а держава — сильніший переговорний інструмент у партнерстві з міжнародними фондами.

Окремий фактор — прозорість та підзвітність проєктів у галузі. Дані, оцінені за РКООН, підвищують відкритість процедур і дають змогу залучати ширше коло гравців. Це означає вищу конкуренцію, кращу ціну за ліцензії та довший горизонт інвестування.

Ухвалення стандарту також стимулює науковий розвиток. Зростає попит на якісні геологічні дослідження, відкриті дані та сучасні інструменти моделювання. Це створює умови для підвищення кваліфікації українських фахівців і формування нової культури роботи з надрами.

Яке місце РКООН у ширшій реформі надрокористування

РКООН є важливим елементом нової системи управління надрами, яку формує Уряд. Її імплементація безпосередньо передбачена у Законі України № 4154-IX: під час внесення даних до державного балансу запасів має зазначатися код класифікації за EFG — тобто за критеріями Рамкової класифікації ООН.

Це означає, що держава зобов’язується оцінювати запаси корисних копалин не за довільною або закритою системою, а за прозорим і уніфікованим підходом, зрозумілим міжнародному інвестору. Такий крок спрощує аудит, прискорює залучення фінансування та зменшує спекуляції довкола вартості активів.

Крім того, програма Ukraine Facility Європейського Союзу містить прямі зобов’язання з публікації даних про верифіковані запаси у відкритому форматі. А нові аукціони та угоди про розподіл продукції (УРП) мають будуватися на принципах обліку, сумісного з міжнародними системами.

Замість висновку

Впровадження РКООН показує ті системні зрушення в державі задля оновлення системи управління надрами. Це не формальне рішення, а зміна логіки: від обліку наявності — до обґрунтування цінності.

Відтепер оцінка ресурсів в Україні спирається на універсальну мову довіри, зрозумілу для інвесторів, регуляторів і партнерів. Не лише сировина, а її життєздатність, технічна реалізація та економічна ефективність стають основою для подальших рішень.

А саме головне - РКООН це «міст» до інших більш складних та комплексних систем класифікації, а значить це «міст» до залучення капіталу та виходу на світові ринки.

Хочу вірити, що це один із тих кроків, що здатен не просто модернізувати сектор, а й закласти підґрунтя для довгострокової співпраці на глобальному рівні.