До війни харків'янин Олександр Юрковський самостійно впанував живопис та став затребуваним художником не лише в Україні, а й за кордоном. Зараз для нього головним у житті стало волонтерство. Разом із друзями він створив благодійну організацію «Art Help», яка допомагає українським військовим та звичайним громадянам, які потрапили у важку ситуацію, а ще, навіть у ці складні часи, не залишає без піклування тварин.
— Олександре, як для вас почалося повномасштабне вторгнення?
— Як і для всіх - це було страшно. Моя квартира у Харкові на Салтівці, тож війна буквально увірвалася у мій будинок. Це моторошне почуття, коли ти нічого не можеш зробити, у тебе немає зброї, ти не вмієш стріляти. Я шкодую, що до війни не освоїв бодай, як користуватися автоматом.
Перші дні ми ховалися вдома, але потім поряд з нами прилетіли ракети з «Градів». Нам пощастило, що ми якраз у цей момент були у дворі і нас не зачепило.
Після цього 5 березня ми з дружиною вирішили виїхати з Харкова та переїхали до Полтави.
– А як ви почали займатися волонтерством?
- Спочатку я просто зі своїх заощаджень відсилав донати. Перед війною я продав кілька картин, але гроші за них не встигли прийти і ось із цих грошей я почав донатити на ЗСУ, скидати до різних благодійних фондів. А потім мене попросили допомогти знайомі із Харкова. Вони мають притулок для тварин і ми з дружиною почали закуповувати для них корм і відсилати їм поштою. Пише Політека.
Далі спрацював ефект сарафанного радіо. До нас почали звертатися люди із проханнями про допомогу. Спочатку, найчастіше, це стосувалося допомоги тваринам. А потім у Полтаві я випадково зустрів свого харківського друга Андрія Ніколаєнка, і разом ми вирішили створити систему допомоги.
- Тобто ви розшили кількість допомоги та її спектр?
- Так, ми почали допомагати військовим. Спочатку це був спецпідрозділ «Кракен». Спочатку я їм просто відправляв як донати свої гроші, а потім ми з ними списалися і стали допомагати безпосередньо. У мене досить багато знайомих у соцмережах, зокрема й в інших країнах світу, і я почав кидати їм заклик на збір. Ми купували те, що було потрібно нашим військовим, і привозили їм раз на тиждень. Там були і продукти, і тактичні аптечки, квадрокоптери тощо.
Пізніше до нас звернулися хлопці з Нацгвардії, які воювали під Балаклією — допомагали їм із коліматорними прицілами. Допомагали добровольчому батальйону «Хартія», різним бригадам ЗСУ: 92-й ОМБР (харківський напрямок), 110-й ОМБР (Донецький напрямок), 66-й ОМБР (Донецький напрямок), Силам спеціальних операцій (Запорізький напрямок), Російському Добровольчому корпусу (Запорізький напрямок). Наразі проводимо збір для підрозділу Нацгвардії, який воює на Луганському напрямку.
