До кінця року на українських покупців може чекати новий виток зростання цін на продукти. Серед товарів, вартість яких може збільшитись - картопля, хліб, деякі види овочів, а також продукти, що потребують енерговитратних умов зберігання чи переробки.
Однак експерти не прогнозують дефіциту продуктів харчування, а купівельна спроможність населення, ймовірно, обмежить можливості роздрібних торговців підвищувати ціни.
Як повідомляється в ЗМІ, основними факторами, що впливають на ціноутворення, є сезонність, вартість електроенергії та логістика.
Картопля
Недавнє подорожчання картоплі – явище для цієї пори року цілком звичне. Максим Гопка, керівник аналітичного відділу «Українського клубу аграрного бізнесу», пояснив, що ціни традиційно змінюються після завершення збирання врожаю: значна частина продукції вирушає на зберігання, через що обсяг товарів, доступних для негайного продажу, скорочується.
Згідно з базовим прогнозом УКАБ, до кінця 2026 року середня роздрібна ціна може становити 19–23 гривні за кілограм.
Підсумкова вартість для споживачів багато в чому залежатиме від умов зберігання. Підтримка необхідного температурного режиму та збереження якості продукції протягом зими та весни потребують додаткових витрат, що зрештою може позначитися на цінниках у магазинах.
Овочі для «борщового набору»
Ситуація із овочами неоднорідна. У жовтні капуста подорожчала на 10,6%, а буряки – на 14,4%. Морква, навпаки, подешевшала, а ціни на цибулю залишилися практично на колишньому рівні.
Наближення зими створює ще один ризик – відключення світла. Для зберігання овочів потрібне стабільне енергопостачання, що забезпечує належні умови. Якщо через відключення електрики доведеться використовувати генератори, витрати на паливо та експлуатацію обладнання зростуть, що зробить зберігання врожаю більш витратним.
Ці витрати можуть чинити додатковий тиск на роздрібні ціни в холодну пору року.
Чому хліб може подорожчати
Ціни на хліб продовжують зростати, незважаючи на зниження ціни на пшеницю на внутрішньому ринку. Це пояснюється тим, що зерно становить лише відносно невелику частину кінцевої ціни продукту. Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, оцінює, що зерно становить приблизно 12% вартості хліба (або до 30%, якщо врахувати вартість борошна). Значну частину решти витрат складають витрати на електроенергію, транспорт та оплату праці.
Пекарні також повинні забезпечувати безперервне виробництво під час відключень електроенергії, що часто вимагає використання резервних генераторів і тягне за собою додаткові витрати. Марчук прогнозує, що ці фактори можуть призвести до зростання цін на хліб на 10% до кінця року. Ціни на інші категорії продуктів харчування можуть зрости на 15-20%.
М'ясо, яйця та молочні продукти
Ситуація у секторах виробництва птиці та свинини залишається відносно стабільною, частково завдяки достатній пропозиції фуражного зерна на внутрішньому ринку. Однак нижчі витрати на корми не виключають інших витрат: вартість ветеринарних послуг, транспортування та електроенергії продовжує впливати на вартість виробництва та доставки м’яса.
Виробництво яєць та молочної продукції особливо чутливе до перебоїв в енергопостачанні. Ферми, переробні підприємства та системи охолодження залежать від стабільної подачі електроенергії, а молоко, наприклад, вимагає охолодження та транспортування в певних умовах.
Конкуренція між виробниками та обмежена купівельна спроможність багатьох українських домогосподарств можуть стримати різке зростання цін. Проте, експерти не відкидають подальшого подорожчання, якщо операційні витрати продовжать зростати.
Чи загрожує Україні дефіцит продуктів?
Опитані експерти нині не вбачають загрози масштабного дефіциту продуктів харчування. Олег Пензін, член «Економічного дискусійного клубу», наголошує, що на внутрішньому ринку спостерігається достатня пропозиція: значні обсяги сільськогосподарської продукції залишаються в Україні через обмежений доступ до морських експортних шляхів.
Він також вказує на купівельну спроможність населення як на важливий стримуючий фактор: навіть при зростанні витрат постачальники не можуть нескінченно підвищувати ціни, якщо споживачі не спроможні їх сплатити.
Головним чинником невизначеності залишається стан енергетичної та транспортної інфраструктури країни. Подальші удари по цих системах можуть призвести до збільшення витрат на зберігання, виробництво та доставку продукції, що посилить інфляційний тиск. Втім, зараз йдеться швидше про можливе зростання цін, ніж про брак продуктів на полицях магазинів.
Нагадаємо, гречка стала розкішшю: ключовий продукт в Україні тепер на "вагу золота"
Як повідомляла «Стіна», купити картоплю на зиму більше не вийде: ціни на ключовий продукт різко відлетіли за обрій
Раніше «Стіна» повідомляла, консервація на зиму стала розкішшю: мариновані огірки та помідори вже не зробити
